Наукова періодика України Свинарство


Шостя А. М. 
Вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у кнурів-плідників / А. М. Шостя, Я. М. Ємець, Б. С. Шафрівський, В. Г. Цибенко, М. П. Сокирко // Свинарство. - 2019. - Вип. 73. - С. 218-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2019_73_32
Сучасний етап розвитку репродуктивних біотехнологій характеризується широким використанням методів екологічно-безпечного впливу на відтворювальну здатність тварин, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним із яких є гомогенат трутневих личинок. Мета дослідження - встановити вплив гомогенату трутневих личинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу та якість сперми у кнурів-плідників. В експерименті використані дорослі кнури-плідники великої білої породи, аналоги за віком, живою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Виявлено, що додаткове згодовування гомогенату трутневих личинок кнурам-плідникам істотно впливає на якісні та кількісні показники сперми: збільшує вагу еякуляту на 10 %, концентрацію сперміїв - 16,1 %, кількість сперміїв в еякуляті - 33,5 %, рухливість сперміїв - 10,6 % та їх виживаність - 14,7 %. Ці позитивні ефекти тривають щонайменше місяць, це проявляється у вигляді більшої маси еякуляту (р << 0,001), кількості живих сперміїв в еякуляті (p << 0,001), а також їх рухливості (p << 0,001) і виживаності (p << 0,001). Встановлено істотний вплив згодовування кнурам-плідникам гомогенату трутневих личинок на формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у спермі, який проявлявся у сповільненні перебігу процесів пероксидації, що підтверджується меншим вмістом ДК та вищою активністю супероксиддисмутази на 30 % та каталази - 12,8 %. Еякуляти кнурів-плідників, що отримували добавку в завершальний період характеризуються вищим рівнем системи антиоксидантного захисту: більша активність супероксиддисмутази (p << 0,001) і каталази (p << 0,01), а також насиченістю аскорбіновою кислотою та відновленим глутатіоном. Встановлено, що осіменіння спермодозами кнурів-плідників, що вживали гомогенат трутневих личинок, підвищує заплідненість і багатоплідність свиноматок. Ефект післядії цієї біологічно активної добавки триває щонайменше 30 діб.В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пізньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотехнологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним з яких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Мета дослідження - з'ясувати вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого дозрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в підвищення вмісту дієнових кон'югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 та 44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації - ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їх розвитку, відповідно 38,7 та 30,6 %. Виявлено, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабільною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною активністю супероксиддисмутази (p << 0,01) і каталази (p << 0,05), а також кількості відновленого глутатіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у крові, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон'югатів (p << 0,05 - 0,01) та ТБК-активних комплексів (p << 0,01 - 0,001). З'ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування відтворювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першого статевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьої охоти на 7 діб, багатоплідність - 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні.В умовах промислової технології істотно змінюється прояв нормальних фізіологічних функцій, що обумовлюють процеси відтворення стада, виявляючись у слабо вираженому статевому циклі та пізньому настанні господарської зрілості, зниженні резистентності організму, який перебуває під дією стресових факторів та системної гіподинамії. Це вимагає розроблення репродуктивних біотехнологій на основі використання природних стимуляторів тваринного походження, серед яких особливе місце відводиться застосуванню природних стимуляторів тваринного походження, одним з яких є гомогенат трутневих личинок (ГТЛ). Мета дослідження - з'ясувати вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у свинок у період статевого дозрівання. В експерименті використані свинки великої білої породи, аналоги за віком і живою масою, яким згодовували гомогенат трутневих личинок. Встановлено, що впродовж періоду статевого дозрівання у крові свинок відбувається інтенсифікація процесів пероксидації, яка проявляється в підвищення вмісту дієнових кон'югатів на 180-ту та 210-ту доби розвитку відповідно на 63,6 та 44,1 %. Це підтверджується суттєвим зростанням кількості вторинних продуктів пероксидації - ТБК-активних комплексів у зазначені періоди їх розвитку, відповідно 38,7 та 30,6 %. Виявлено, що в період статевого дозрівання свинок система антиоксидантного захисту є найбільш лабільною від 6-ти до 8-ми місячного віку, де мінливість компонентів ПАГ є суттєвою за підвищеною активністю супероксиддисмутази (p << 0,01) і каталази (p << 0,05), а також кількості відновленого глутатіону. Додаткове згодовування ГТЛ сприяє вірогідному сповільненню процесів пероксидації у крові, яке підтверджується нижчим вмістом дієнових кон'югатів (p << 0,05 - 0,01) та ТБК-активних комплексів (p << 0,01 - 0,001). З'ясовано, що згодовування ГТЛ свинкам істотно впливає на формування відтворювальної функції впродовж статевого дозрівання: скорочується термін настання першого статевого циклу на 4 доби, оптимізується тривалість статевих циклів та час початку третьої охоти на 7 діб, багатоплідність - 0,5 голів поросят і маса гнізда при народженні та відлученні.
  Повний текст PDF - 693.532 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Шостя А.
  • Ємець Я.
  • Шафрівський Б.
  • Цибенко В.
  • Сокирко М.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Шостя А. М. Вплив гомогенату трутневих личинок на прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз у кнурів-плідників / А. М. Шостя, Я. М. Ємець, Б. С. Шафрівський, В. Г. Цибенко, М. П. Сокирко // Свинарство. - 2019. - Вип. 73. - С. 218-225. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/svun_2019_73_32.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Шостя Анатолій Михайлович (1971–) (біологічні науки)
  • Цибенко Володимир Григорович (сільськогосподарські науки)
  • Сокирко Михайло Петрович (сільськогосподарські науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського