Досліджено проблему громадянських практик у перехідних суспільствах. Громадянські практики як систематичні, відтворювані та постійні дії стають для активних суб'єктів соціальним ресурсом для здобуття соціальних позицій та благ, спрямовуючи перебіг політичної інституціоналізації перехідного суспільства. За типом соціального суб'єкта та характером дії існує три види громадянських практик: громадсько-політичні практики, практики контактування громадян з установами й організаціями та кооперативні (колективні) практики. На базі емпіричних даних здійснено аналіз особливостей реальних громадянських практик в українському суспільстві, їх чинників, суб'єктів і способів реалізації у публічній сфері.Розглянуто проблему громадянських практик (ГП) у перехідних суспільствах (ПС) у контексті лібералізації соціальних відносин і нових стратегій громадянської поведінки активних соціальних суб'єктів, які через селекцію виділяються у найефективніші та набувають перманентних особливостей ГП як систематичних, відтворюваних і постійних дій. Визначено ГП як соціальний ресурс для здобуття соціальних позицій та благ, спрямовуючи перебіг політичної інституціоналізації ПС. Проаналізовано особливості реальних ГП в українському суспільстві, їх чинники, суб'єкти та способи реалізації у публічній сфері з використанням моніторингових досліджень Інституту соціології НАН України.

  Повний текст PDF - 223.01 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"