Ідіопатичний біль обличчя розглянуто сьогодні як поліетіологічний синдром, що включає в себе міогенне або ятрогенне джерело периферичної сенситизації в ділянці обличчя, недостатність центральних протибольових систем, а також наявність коморбідних емоційно-афективних порушень. Серед пацієнтів із хронічним болем ідіопатичний біль обличчя складає 5,8 % випадків і входить у трійку найбільш частих причин хронічної прозопалгії. Фармакотерапія в даний час більшою мірою є емпіричною, оскільки контрольованих досліджень ефективності лікарських препаратів не проводили, а антидепресанти фенелзин і дотіепін, що показали помірний ефект у лікуванні ПІБО, недоступні в даний час. Клінічний досвід показує, що трициклічні антидепресанти мають найкращий ефект. При загостренні больового синдрому, особливо при наявності м'язового компонента, ефективність показали деякі нестероїдні протизапальні препарати - кеторолак і напроксен. Зокрема, високу знеболюючу ефективність показав інтраназальний кеторолак (Аспрікс).

  Повний текст PDF - 75.697 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"