Наукова періодика України Сучасна стоматологія


Іщенко П. В. 
Аналіз результатів застосування заявлених і традиційних незнімних шинуючих ортопедичних конструкцій у пацієнтів без дефекта зубного ряду, що мають генералізований пародонтит у стадії стабілізації за показником денситометрії / П. В. Іщенко, В. А. Борисенко // Сучасна стоматологія. - 2019. - № 4. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2019_4_10
Патологія пародонту займає великий відсоток серед стоматологічних захворювань, що спонукає лікарів стоматологічного профілю та науковців більш активно займатися даною проблемою. Ортопедичне втручання як фрагмент комнлексного підходу в лікуванні враженого пародонту дуже важливе при функціональному відновленні цілосності зубного ряду у пацієнтів без дефектів зубного ряду з генералізованим пародонтитом (ГП) у стадії стабілізації. Для лікування ГП з боку ортопедичної складової запропоновані заявлені інтердентальні шини, які використовувались при ортопедичному лікуванні пацієнтів з даною патологією поряд з традийійними. Мета роботи - з'ясувати клінічно, які з використаних у дослідженні шин більш фізіологічні для спровокованого пародонту в зоні їх відповідальності за допомогою KDSB. Дане клінічне дослідження проведене на групі з 54 хворих ГП, у стадії стабілізації. Попередньо їм було проведено комплексне лікування ГП. У досліджуваній групі зі станом пародонта в стадії стабілізації перебувало 24 людини - група із заявленими досліджуваними шинами. I група із шинами відомими традиційними - у кількості 30 людей. Висновки: проведені дослідження у групах пацієнтів виявили перевагу в застосуванні нових шинуючих конструкцій при застосуванні їх при ГП у стадії стабілізації перед традиційним шинуванням за показником KDSB. Поліпшення у відсотковому співвідношенні склало за 18 місяців 5,5 +- 0,4 %.Патологія пародонту займає великий відсоток серед стоматологічних захворювань, що спонукає лікарів стоматологічного профілю та науковців більш активно займатися даною проблемою. Ортопедичне втручання як фрагмент комнлексного підходу в лікуванні враженого пародонту дуже важливе при функціональному відновленні цілосності зубного ряду у пацієнтів без дефектів зубного ряду з генералізованим пародонтитом (ГП) у стадії стабілізації. Для лікування ГП з боку ортопедичної складової запропоновані заявлені інтердентальні шини, які використовувались при ортопедичному лікуванні пацієнтів з даною патологією поряд з традийійними. Мета роботи - з'ясувати клінічно, які з використаних у дослідженні шин більш фізіологічні для спровокованого пародонту в зоні їх відповідальності за допомогою KDSB. Дане клінічне дослідження проведене на групі з 54 хворих ГП, у стадії стабілізації. Попередньо їм було проведено комплексне лікування ГП. У досліджуваній групі зі станом пародонта в стадії стабілізації перебувало 24 людини - група із заявленими досліджуваними шинами. I група із шинами відомими традиційними - у кількості 30 людей. Висновки: проведені дослідження у групах пацієнтів виявили перевагу в застосуванні нових шинуючих конструкцій при застосуванні їх при ГП у стадії стабілізації перед традиційним шинуванням за показником KDSB. Поліпшення у відсотковому співвідношенні склало за 18 місяців 5,5 +- 0,4 %.При ортопедичному лікуванні хворих на генералізований пародонтит (ГП) у стадії стабілізації значне місце відводиться функціональному відновленню цілосності зубного ряду й поверненню втраченої жувальної ефективності та якості життя. Відмічено, що певні конструкції відомих шин та імплантатів не повною мірою задовольняють спровоковану пародонтитом зубощелепну систему пацієнта. Після ортопедичного лікування спостерігаються значне погіршення ІГ, РМА порожнини рота та деструкція кістки, простежується запалення тканин. Ураховуючи це, запропоновано нову систему шинування та нові конструкції підокістних імплантатів, що є неівазивним для спровокованої кістки. Мета дослідження - виявити клінічну перевагу запропонованих ортопедичних конструкцій (шин і дентальних імплантатів) у пацієнтів, хворих на ГП у стадії стабілізації, за допомогою значущих показників: ІГ, РМА, денситометрії, KDSB та ЛДФ. Вивчено та проаналізовано три групи зі 174 пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит у стадії стабілізації. Перша група була пацієнтів без дефектів зубного ряду, яким потрібно було шинування. Друга група пацієнтів мала дефекти зубних рядів, які нівелювались різноманітними мостоподібними конструкціями та шинуванням. Третя група - це група переважно з кінцевими дефектами, де треба застосовувати різноманітні імплантаційні системи. Кожна група складалася із групи дослідження та контрольної групи. У групі дослідження застосовувалися запропоновані шини та підокістні дентальні імплантати. У групі контролю - відомі шини та внутрішньокісткові імплантати. Показано, що застосування нових запропонованих інтрадентальних шин і підокістних імплантатів при ортопедичному лікуванні хворих на ГП у стадії стабілізації значно покращує діагностично цінні показники ІГ, РМА, денситометрії, KDSB та ЛДФ у віддаленому часі. Висновки: проведені дослідження у групах пацієнтів за 18 місяців виявили пріоритет у роботі зі спровокованим пародонтом нових запропонованих шинуючих конструкцій і субперіостальних імплантатів. Перевага криється ще й у тому, що запропоновані шини не змінюють анатомічну форму зубного ряду, знаходячись у середині зуба, а імплантати не потребують інвазії у "спровоковану" пародонтитом кістку та мають фізіологічну мікрорухомість.Патологія пародонту займає великий відсоток серед стоматологічних захворювань, що спонукає лікарів науковців та стоматологів практиків більш активно займатися даною проблемою. Ортопедичне втручання дуже важливе при функціональному відновленні цілосності зубного ряду у пацієнтів без дефектів зубного ряду з генералізованим пародонтитом (ГП) у стадії стабілізації. Для лікування ГП з боку ортопедичної складової запропоновані заявлені інтердентальні шини, які використовувались при ортопедичному лікуванні пацієнтів з даною патологією поряд з традийійними. Мета роботи - з'ясувати клінічно, які з використаних у дослідженні шин більш фізіологічні для спровокованого пародонту в зоні їх відповідальності за допомогою денситометрії. Дане клінічне дослідження проведене на групі з 54 хворих ГП, у стадії стабілізації. Попередньо їм було проведено комплексне лікування ГП. У досліджуваній групі зі станом пародонта в стадії стабілізації перебувало 24 людини - група із заявленими досліджуваними шинами. I група із шинами відомими традиційними - у кількості 30 людей у групі. При проведенні дослідження встановлено, що через 18 місяців значення показника денситометрії для хворих без дефектів зубного ряду в групі контролю зросло, у середньому, на 25,3 +- 1,1 %, а в групі дослідження - лише на 10,2 +- 0,9 % (p << 0,001). За весь період дослідження в групі без дефектів зубного ряду динамика розвитку зниження щільності кістки в досліджуваній групі більш стримана в порівнянні з контролем. Поліпшення у відсотковому співвідношенні склало за 18 місяців 15,1 +- 1,4 %. Висновки: проведені дослідження у групах пацієнтів виявили перевагу в приміненні нових шинуючих конструкцій при застосуванні їх при ГП у стадії стабілізації перед традиційним шинуванням за показником проведеної денситометрії.
  Повний текст PDF - 252.156 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Іщенко П.
  • Борисенко В.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Іщенко П. В. Аналіз результатів застосування заявлених і традиційних незнімних шинуючих ортопедичних конструкцій у пацієнтів без дефекта зубного ряду, що мають генералізований пародонтит у стадії стабілізації за показником денситометрії / П. В. Іщенко, В. А. Борисенко // Сучасна стоматологія. - 2019. - № 4. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2019_4_10.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Іщенко Павло Васильович (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського