Проблема, що стоїть перед тканинною інженерією, полягає в тому, щоб оптимізувати виділення, розмноження й диференціацію клітин, сконструювати матрикси або системи доставки, сприяючи підтримці та координації регенерації тканин у трьох вимірах. Одним з важливих критеріїв, який повинен ураховуватися при конструюванні матриксу, - його здатність утворювати оптимальну підложку для підсадки клітинних субстратів. Мета дослідження - експериментально оцінити характер розвитку колагенової підложки на ранніх строках субкутанної імплантації біополімерного волокнистого матриксу. Дослідження проводилось на 20 лабораторних тваринах (кролі), які були поділені на дві групи. У першій групі порівняння в 10-ти тварин проводилось оперативне втручання, яке включало формування "кишені" у підшкірній клітковині та накладання швів. У другій групі в 10-ти тварин проводилась підшкірна імплантація біополімерного матриксу в ділянку спини між лопатками. Для дослідження брали 9 сегментів: один центрально розташований і по 4 сегменти з парацентральної та периферичної зон. Статистичний аналіз результатів здійснено за допомогою комп'ютерних програм Microsoft Exel і Statistica 5.5 (Multiple Regression) з використанням методів варіаційної статистики та кореляції. Результати свідчать про відсутність як гострої, так і хронічної реактивної запальної інфільтрації, а також як гострої, так і хронічної реакції відторгнення імплантата як чужорідної субстанції в імплантованій ділянці тварини. Висновок: одержаний волокнистий матрикс завдяки своїй гігроскопічності та пористості створює своєрідний місток для проростання тканин при формуванні колагенового матриксу у трьохвимірному просторі.Проблема, що стоїть перед тканинною інженерією, полягає в тому, щоб оптимізувати виділення, розмноження і диференціацією клітин, сконструювати матрикс або системи доставки, сприяючи підтримци й координації регенерації тканин у трьох вимірах. Мета дослідження - експериментально оцінити хаоактер розвитку колагенової підложки на ранніх строках субкутанної імплантації біополімерного волокнистого матриксу. Дослідження проведено на 20 лабораторних тваринах (кролі), які були поділені на дві групи. У першій групі порівняння в 10-ти тварин проведено оперативне втручання, яке включало формування "кишені" в підшкірній клітковині та накладання швів. У дркугій групі 10-ти тварин проведено підшкірну імплантацію біополімерного матриксу в ділянку спини між лопатками. Для дослдідження брали 9 сегментів: один центрально розташований і по 4 сегменти з парацентральної та периферичної зон. Статистичний аналіз результатів здійснено за допомогою комп'ютерних програм Microsoft Exel та Statistica 5.5 (Multiple Regression) з використанням методів варіаційної статистики, кореляції. Результати свідчать про відсутність як гострої, так і хронічної реактивної запальної інфільтрації, а також як гострої, так і хронічної реакції відторгнення імпланта як чужорідної субстанції в імплантованій ділянці тіла тварин. Висновки: одержаний волокнистий матрикс завдяки своїй гігроскопічності та пористості створює своєрідний місток для проростання тканин і формування колагенового матриксу у тривимірному просторі.

  Повний текст PDF - 171.958 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"