Умовно-патогенні бактерії відіграють значну роль у розвитку запальних захворювань. Зростаюча тенденція до формування антибіотикорезистентних мікроорганізмів обумовлює актуальність моніторингу чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів і розробки нових підходів до антимікробної терапії. Мета роботи - вивчити домінуючих представників мікробіоти ротової порожнин, установити їх чутливість до антибактеріальних та антисептичних препаратів. З метою вивчення мікробних асоціацій провели бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу з осередку запального процесу із застосуванням диференційно-діагностичних поживних середовищ і наступною ідентифікацією ізольованих культур на основі морфологічних, тинкторіальних і біохімічних властивостей. Визначення антибіотикочутливості ізолятів проводили дискодифузійним методом, до антисептиків - методом дифузії в агар. Установлено, що в 43,60 % випадків з осередку запального процесу висівали бактерії роду Staphylococcus; у 27,6 % пацієнтів з генералізованим парадонтитом були виділені бактерії роду Streptococcus, які належали до видів S. pyogenes, S. agalactiae, S. viridans, S. mutans, S. pneumoniae; у 20 % пацієнтів ізолювали бактерії роду Enterobacteriaceae. Установлено високий ступінь антибіотикорезистентності мікроорганізмів, ізольованих з осередків запального процесу при генералізованому пародонтиті: 65 % ізолятів були стійкими як мінімум до семи антибіотиків. Три ізоляти Klebsiella rhinoskleromatis та один Streptococcus pyogenes були стійкими до більш ніж 20 антибіотиків. Усі ізоляти були стійкими до ампіциліну, еритроміцину, тетрацикліну. Установлено, що найбільш ефективними по відношенню до ізолятів були фторхінолони та цефоперазон/сульбактам. З антисептиків декасан проявляв широкий спектр антимікробної активності, проте в застосованій дозі не впливав на Candida spp. Найвищу протистафілококову дію проявляв антибактеріальний препарат Діоксидин. Антимікозна дія на грибів роду Candida виявлена лише при застосуванні хлоргексидину. Висновки: установлені закономірності обумовлюють актуальність індивідуального підходу до підбору антибактеріальної терапії з визначенням антибіотикочутливості збудників запального процесу та розробки комплексного підходу до корекції умовно-патогенної мікробіоти.

  Повний текст PDF - 116.839 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"