Прогнозування результатів пародонтологічного лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом

В'юн, Г. І.

У час доказової медицини та інформаційно-правового простору пацієнти пред'являють високі вимоги до довгострокових результатів лікування, що змушує лікарів чітко прогнозувати віддалені результати. Існуючі методики та інструменти для визначення прогнозів хоча й дозволяють достатньо точно прогнозувати перебіг захворювання, та все ж таки залишаються складними і не інтегрованими у практичну діяльність. Тому важливо розробити універсальні принципи, дотримуючись яких, можна було би зручно, швидко та з високою точністю визначити подальшу тактику лікування зубів, уражених пародонтитом. Мета роботи - проаналізувати результати лікування пацієнтів з генералізованим пародонтитом і визначити місцеві клінічні прогностичні фактори. 163 пацієнти з діагнозом генералізований пародонтит I - III ступеня тяжкості. Застосовано багатопараметричну лінійну регресійну модель для визначення найбільш значущих прогностичних факторів. Адекватність запропонованої моделі прогнозування було перевірено за допомогою множинного коефіцієнту кореляції, R-квадрата й нормованого R-квадрата, а статистична значущість за критерієм Фішера. Дисперсійний аналіз показав, що значний вплив на результат лікування мають початкова ВЕП (утрата епітеліального прикріплення) - рівень значущості = 0,0053; ГПК (глибина пародонтальних кишень) - p = 0,00415 та відсоток ВОР (bleeding of probing) - p = 0,0305; відсоток нальоту - p = 0,0609. Такі показники, як вік і втрата зубів через 12 місяців після лікування, не були вбудовані у прогностичну модель через низькі рівні значущості. Висновки: найбільший вплив на результати лікування мають такі клінічні фактори: початкова ВЕП, ГПК та відсоток кровоточивості. Запропоновано модель, побудовану на цих клінічних прогностичних факторах, яка дозволяє з високим ступенем точності передбачати результати лікування.


	Наукова періодика України		Сучасна стоматологія