Мета роботи - порівняльне визначення поверхневої шорсткості різних мікрогібридних фотополімерних композитних матеріалів, полімеризація яких здійснювалась УФ-опроміненням (пряма реставрація) або УФ-опроміненням та під дією температурного чинника (непряма реставрація) Досліджено по п`ять взірців кожного з матеріалів, які виготовлені тільки шляхом пошарової УФ-полімеризації (перша група) та з додатковою термообробкою в апараті "Cure Lite Plus" при температурі 120 <$E symbol Р>C протягом 10-ти хвилин. Визначення мікрошорсткості здійснено на атомно-силовому мікроскопі "Solver P 47" (Німеччина) у контактному режимі з радіусом кривизни зонда 10 нм, що визначав його роздільну здатність. Найкращі результати серед прямих реставрацій виявлено у взірцях з матеріалів "Charisma" і "Filtek Z 250", де відмінність була несуттєвою (40,1 і 44,5 нм відповідно), а найгірші - з Dipol - 82,8 нм. Серед непрямих реставрацій найгладшою була поверхня композиту "Charisma" - 35,6 нм, трохи гірші результати показав матеріал "Filtek Z 250" - 42,6 нм. Середня шорсткість поверхні взірців з матеріалу "Dipol" була найбільш вираженою - 76,4 нм. Висновки: дослідженням доведено, що непрямі реставрації краще поліруються й довше зберігають гладку поверхню, що ускладнює відкладання зубного нальоту та колонізацію мікроорганізмів.

  Повний текст PDF - 438.457 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"