Кількісна оцінка морфологічних характеристик контакту імплантат-кістка, зокрема співвідношення кортикальної та губчастої кісткової тканини, геометрії розташування трабекул, обсяг трабекулярної частини кістки, трабекулярного інтервалу суттєво покращують здатність доказової оцінки стану біологічної системи, проте інвазійний характер подібних підходів і неможливість оперативного отримання кінцевих результатів через необхідність проведення низки лабораторних досліджень значно обтяжують доцільність використання даних методів у клінічній практиці. На думку Snauwaert - Duyck (2004), саме тому рентгенологічна діагностика, що є неінвазивним методом обстеження, одночасно є об'єктивним інструментом для оцінки результатів імплантологічного втручання в розрізі реєстрації змін кісткової тканини в периімплантатній ділянці. Проблема розробки та практичної імплементації об'єктивних критеріїв змін стоматологічного статусу в результаті протезування з опорою на дентальні імплантати, а також підходів до реєстрації параметрів кісткової тканини в периімплантантних ділянках з урахуванням функціональної цінності інфра- та супраструктур у різні строки реабілітації є актуальним науково-практичним завданням, що потребує комплексного підходу й інтегративного залучення сучасних методів діагностики та лікування.

  Повний текст PDF - 96.599 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"