Мета роботи - розробити та експериментально обгрунтувати алгоритм оптимізованої реєстрації слідів укусів на біологічних тканинах і продуктах харчування відповідно до особливостей їх графічної верифікації та врахуванням можливих трасологічних і гнатологічних направляючих руху щелеп. В експерименті було досліджено 88 імітованих пар слідів укусів пацієнтів (45 чоловіків і 43 жінок) за двома різними алгоритмами. Попередньо всім пацієнтам за клінічними показаннями була проведена комп'ютерна томографія з обов'язковою візуалізацію фронтальної ділянки верхньої щелепи. Укус імітували тиском гіпсової моделі ділянки шести фронтальних верхніх зубів на тильну поверхню передпліччя. Після цього у три різні інтервальні періоди (до двох годин, від двох годин і до двох діб і через дві доби) отримували відбитки рани за допомогою високотіксотропного твердіючого гідроколоїдного відбиткового матеріалу "Impregum Penta" (ЗМ). Отриманий відбиток сліду укусу сканували за допомогою екстраорального сканера DW S50, Wieland Dental із вмонтованою платформою DWOS з отриманням цифрового STL-файлу. У результаті проведених досліджень визначено та доведено статистично переконливу ефективність використання графічних методів реєстрації слідів укусів у порівнянні з геометричними та морфометричними методами дослідження та розроблено алгоритм адаптації протоколу графічної реєстрації слідів укусу з використанням принципів сканування та повноформатного процесингу об'єму цифрових даних. Використання графічної суперімпозиції зображень і SURF-протоколу в ході реєстрації ідентифікаційних співпадінь у різні періоди часу аргументовано високим відсотком ефективності (94+-1,4 %) оптимізованого методу реєстрації слідів укусів з використанням скриптів комп'ютерного бачення та апроксимізації положень релеватних точок. Висновки: у роботі наведено експериментальне обгрунтування підходу реєстрації слідів укусу з урахуванням особливостей механізму утворення укушених ран за допомогою цифрового програмного забезпечення з реєстрацією відбитків оклюзійних характеристик ріжучих країв і врахуванням динамічної артикуляційної складової та встановлено, що залежно від вибраного методу реєстрації негативного відображення оклюзійних поверхонь ріжучих країв визначено ідентифікаційну значущість особливостей анатомії зубів, морфологічних та ятрогенних змін у процесі реєстрації достовірних елементів і релеватних точок співставлення.

  Повний текст PDF - 180.768 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"