Розроблено заходи, спрямовані на оптимізацію етапів безпосереднього та відтермінованого пострезекційного протезування шляхом використання регульованих артикуляторів під час виготовлення щелепно-лицевих протезів. У дослідженні взяли участь 59 пацієнтів віком від 30 до 86 років (36 жінок та 23 чоловіки) зі складною щелепно-лицевою патологією: 24 особи після видалення злоякісних та доброякісних пухлин великих розмірів, 35 - з повною втратою зубів зі значними атрофіями протезного ложа внаслідок травм, ускладнень карієсу та важких форм генералізованого пародонтиту. Під час планування ортопедичного лікування та подальшого виготовлення пострезекційних протезів використано регульовані артикулятори SAM-2 та SAM-3 типу "Аркон" з позиціонуванням моделей щелеп за допомогою лицевої дуги. Артикулятори застосовано на етапі первинного обстеження пацієнтів (до проведення оперативного втручання), а також для подальшого планування конструкції та виготовлення безпосередніх протезів та відтермінованої замісної, умовно-знімної, покривної та іншої ортопедичної апаратури. На етапі виготовлення резекційних відтермінованих протезів для пацієнтів після резекції верхньої щелепи виникла потреба у модифікуванні методики застосування лицевої дуги з урахуванням специфічних умов протезного ложа після операції. Оскільки виконати накладання лицевої дуги після резекції верхньої щелепи загальноприйнятим способом було складно або взагалі неможливо, було запропоновано алгоритм дій: визначення індивідуального положення верхньої щелепи відносно термінальної шарнірної вісі; перенос в артикулятор перехідника з вилкою і оклюзійним валиком; визначення та фіксація співвідношення щелеп за допомогою оклюзійних валиків на жорстких базисах; зіставлення нижньої моделі з верхньою за допомогою базисів та її гіпсування в артикулятор; налаштування артикуляра на індивідуальну функцію з використанням попередньо визначених кутів нахилу суглобових шляхів. У випадках резекції нижньої щелепи та наявності зубів на верхній щелепі методика накладання дуги була загальноприйнятою - з одержанням прикусною вилкою відбитка оклюзійної поверхні зубів (Futar D occlusion). Висновки: під час використання у клінічній практиці сучасних лікувальних і діагностичних технологій можна досягти високої якості ортопедичного лікування. Запропонована модифікація методу індивідуального позиціонування моделей щелеп за допомогою лицевої дуги розширює можливості застосування регульованих артикуляторів у практиці щелепно-лицевої ортопедії у разі протезування складної щелепно-лицевої патології. Використання зазначених пристроїв покращує якість виготовленої ортопедичної апаратури та запобігає помилкам під час планування та її виготовлення.

  Повний текст PDF - 443.57 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"