Проведено детальний аналіз прикладних аспектів розробки політики інформаційної безпеки щодо категорування інформації з обмеженим доступом для корпоративних користувачів, які починають впроваджувати автоматизовані DLP та DAG системи. З урахуванням того, що у вітчизняному законодавстві чітке розуміння поняття "комерційна таємниця" відсутнє, а кожен власник підприємства може самостійно визначати перелік інформації, яка для нього та підприємства в цілому є конфіденційною, а також самостійно визначати порядок роботи з такою інформацією, в статті, по-перше, сформульовано базові вимоги та рекомендації щодо структури та змісту типової політики категорування інформації з обмеженим доступом для підприємств різних форм власності й, по-друге, введено низку нових понять, які дозволять уникнути конфлікту при впровадженні DLP та DAG систем з певними їх трактуваннями, визначеними на законодавчому рівні. Як результат, це сприятиме суттєвому зменшенню ризиків, пов'язаних з несанкціонованим доступом до конфіденційної інформації, знищенням інформаційних ресурсів, компрометації інформаційних ресурсів підприємства. Розглянуто приклад категорування інформації з обмеженим доступом; визначено вимоги щодо формування реєстру інформаційних активів та сформовано практичні рекомендації щодо категорування інформації із врахуванням досвіду впровадження систем управління доступом до неструктурованих даних та систем запобігання витокам інформації.

  Повний текст PDF - 538.506 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"