Українське суспільство тривалий час перебуває в стані болісного розпаду радянської семіотичної реальності й становлення нової. Утрата старих сенсів не привела до автоматичного їх заміщення новими, а натомість породила смислову дезорієнтацію в українському соціумі, унаслідок чого в країні запанували відцентрові сили, атомізація суспільства, у якому особистий інтерес, не облагороджений високим сенсом, перетворився в руйнівну силу. Розкрито провідну роль соціокультурних сенсів у життєдіяльності людських спільнот, становленні семіотичних реальностей та їх внесок у формування соцієтальних систем. Проаналізовано специфіку взаємодії між собою різних сенсів і керованих ними соціумів, виявлено існування ієрархії між ними; обірунтовано причини світоглядних криз у ході розвитку соціумів і визначено роль, яку відіграють періоди смислової дезорієнтації під час трансформації людських спільнот у нову якість.

  Повний текст PDF - 438.828 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"