Використано методику інтегрального індексу соціального самопочуття (Є. Головаха, Н. Паніна). Емпіричну базу дослідження становлять масиви даних міського моніторингу "Соціальне самопочуття лучані (Луцьк, 2014 - 2016), проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основні чинники соціального самопочуття лучан подано якісними регресійними моделями за дефіцитними сферами та благами (коефіцієнти детермінації - 52 і 59 % відповідно). За результатами регресійного аналізу найбільш значимою у формуванні соціального самопочуття містян є сфера соціальної безпеки (0,369), далі - соціально-політична сфера (0,307) і найменш значимою - сфера соціальних відносин (0,187). При уточненні регресійної моделі виявлено, що такі соціальні блага, як державний захист від зниження рівня життя, здатні управляти державою керівники, політичні ідеали, які заслуговують на підтримку, є статистично незначущими. Тоді як найбільш значимими вважаються такі соціальні блага, як юридична допомога в захисті своїх прав та інтересів (0,294), справедлива оцінка заслуг людини перед суспільством (0,211), норми й цінності, що об'єднують людей у державі та суспільстві (0,189), захист від злочинності (0,165).

  Повний текст PDF - 592.021 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"