Соціальне здоров'я українського суспільства

Андросюк, Г.; Штик, О.

Проблему соціального здоров'я сьогодні гостро актуалізує не лише політична, соціально-економічна криза, а й військові дії в Україні. Для кращого визначення факторної обумовленості соціального здоров'я українців здійснено кореляційний і регресійний аналізи, а також метод порівняльного аналізу з використанням даних європейського соціального дослідження (2004). Послуговуючись указаними даними, виявлено, що українці оцінюють украй погано не лише національну систему охорони здоров'я (2,68 бала з 10), а й стан власного здоров'я (20,5 % уважають його дуже поганим, 49,6 % - посереднім). Ці показники, а також переважання таких категорій у відповідях українців щодо звернень за порадою й лікуванням (у випадках, коли дуже сильно болять горло, голова, спина, значні проблеми зі сном), як "ні до кого", "до друзів або членів родини", свідчать про певну "фахову неспроможність" системи охорони здоров'я України в цілому. Побудова регресійних моделей щодо факторної обумовленості стану здоров'я для випадку України, Польщі й Німеччини довела однаковість системи факторів кожної; фактори, релевантні та значущі (<$E alpha~=~0,000> у всіх випадках), різняться силою впливу. Найбільший вплив на самооцінку здоров'я має вік, що цілком природно. Самооцінка стану здоров'я українців і поляків більшою мірою залежить від віку (с = -0,367 та с = -0,428, відповідно), ніж у німців (с = -0,030). Фактор матеріального стану для українців є сильнішим (с = 0,108), ніж для поляків та німців (с = 0,086 і с = 0,056, відповідно). Відчуття щастя для українців теж важливий чинник стану здоров'я (с = 0,165), так само, як і в Польщі й Німеччині (с = 0,177 і с = 0,148, відповідно). Отож, основними соціальними детермінантами, які мають вплив на соціальне здоров'я, визначено такі: вік, стать, матеріальний стан, відчуття щастя та задоволеність життям.


	Наукова періодика України		Соціологічні студії