Мета роботи - проаналізувати характерні риси функціонування існуючої системи правового регулювання фізичної культури та спортивної діяльності в Україні. Аналіз літературних джерел; аналіз документальних матеріалів; системний метод; формально-юридичний метод. З аналізу документів державних органів видно, що одночасно видаються акти, які суперечать один одному. Це свідчить про відсутність структури, яка синхронізує функції в організмі держави, що забезпечує зв'язок між усіма частинами державного устрою. У свою чергу, з боку законодавців панує імперативне відображення своєї уяви на противагу дійсній соціальній обумовленості. Висновки: у системі організації процесу управлінської діяльності, зокрема, особливостей правового регулювання фізичної культури й спортивної діяльності в Україні, повністю відсутній облік основних положень організації правової діяльності; процес керування не розглядається як дія, що протікає з певною швидкістю, регламентованою протіканням соціальних перетворень у суспільстві; не врахована статистична детермінація протікання цих процесів в одержанні еквіфінального результату й толерантності простору подій, у якому здійснюється цей процес; відсутня необхідна система спостережності за результатами управлінських дій і централізованої структури її побудови; відсутнє розуміння теорії динаміки правового регулювання адміністративного керування в умовах реформування соціально-політичних перетворень суспільства.

  Повний текст PDF - 201.729 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"