Мета роботи - оцінити ефективність удосконаленої терапії щодо профілактики серцевих ускладнень у перед-, інтра- та ранній післяопераційний періоди у пацієнтів з гострим калькульозним холециститом (ГКХ) та ішемічною хворобою серця (ІХС). Всім хворим було виконано лапароскопічну холецистектомію під тотальною анестезією з інтубацією трахеї із штучною вентиляцією легень і створенням карбоксиперитонеуму (12 - 15 мм рт. ст.). Хворих було розподілено на 2 групи залежно від методики проведення періопераційної кардіопротективної терапії (ПКТ): групу порівняння - 107 хворих та основну групу - 82 хворих. У групу порівняння увійшли хворі, яким проводили загальноприйняту ПКТ з урахуванням міжнародних рекомендацій; в основну групу - хворі, яким проводили вдосконалену ПКТ. Співвідношення хворих щодо функціонального класу серцевої недостатності (СН) за NYHAI/II/III/IV в основній групі становило 3,7/53,7/36,6/6,1 %, у групі порівняння - 7,5/55,5/30,8/6,5 % (p = 0,647). Співвідношення щодо класу за TG13 I/II/III в основній групі становило 25,6/40,2/34,1 %, у групі порівняння - 34,6/38,3/27,1 % (p = 0,363). Цільовими точками дослідження були частота серцевих ускладнень у передопераційний, інтраопераційний та ранній післяопераційний періоди. Ішемія міокарда під час наркозу в основній групі виникла у 4 (4,9 %) хворих у порівнянні з 23 (21,5 %) у групі порівняння (p = 0,001) і тривала менше - у середньому (8,8 +- 1,3) хв у порівнянні з (14,9 +- 1,1) хв (p = 0,027) відповідно. Зниження систолічного артеріального тиску (САТ) менше 70 мм рт. ст. у групі порівняння зафіксовано в 31 (29,0 %) хворого, в основній групі - у 5 (6,1 %) (p = 0,001). Епізоди зниження сатурації крові киснем зареєстровано у 14 (17,1 %) хворих основної групи у порівнянні з 50 (46,7 %) групи порівняння (p = 0,001). У 9 (8,4 %) хворих групи порівняння виникла блокада ніжок пучка Гіса: лівої ніжки - у 6, правої ніжки - у 3; в основній групі зазначену блокаду діагностовано у двох випадках. Окрім того, у групі порівняння ще у 9 (8,4 %) хворих з'явилися пароксизми фібриляції передсердь у порівнянні з одним таким пацієнтом в основній групі. Функціональний клас CH за NYHA у післяопераційний період збільшився у 13 (12,1 %) хворих групи порівняння і не збільшився в жодного хворого основної групи (p = 0,001). Інфаркт міокарда розвинувся у 6 (5,6 %) хворих групи порівняння і не виник у жодного хворого основної групи (p = 0,029). Пацієнти перебували у відділенні реанімації та інтенсивної терапії в середньому (2,1 +- 0,1) доби (група порівняння) і (1,4 +- 0,1) доби (основна група) (p = 0,001). Висновки: удосконалена диференційована ПКТ, застосована на всіх етапах періопераційного періоду, надала змогу статистично значуще знизити частоту серцевих подій у хворих з ГКХ і супутньою ІХС, яким було виконано лапароскопічну холецистектомію, у порівнянні із конвенційною терапією, зокрема ішемії міокарда під час наркозу (4,9 та 21,5 % відповідно), її тривалості ((8,8 +- 1,3) та (14,9 +- 1,1) хв); зниження сатурації крові киснем (17,1 та 46,7 %); частоти пароксизму фібриляції передсердь (1,2 та 8,4 %); інфаркту міокарда (0 та 5,6 % відповідно); зниження САТ менше 70 мм рт.ст. відбулося у 29,0 % випадків у порівнянні з 6,1 %.

  Повний текст PDF - 1.441 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"