Показники центральної гемодинаміки та судинної жорсткості у пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від наявності метаболічного синдрому

Шишкіна, Н. В.

Мета роботи - здійснити порівняльну оцінку показників центральної гемодинаміки та жорсткості аорти у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від наявності метаболічного синдрому (МС). У дослідження було залучено 100 пацієнтів з неускладненою есенціальною АГ I - II стадії 1 - 3-го ступеня віком 35 - 70 років з артеріальним тиском (АТ) <$Esymbol У~160 "/" 100> мм рт.ст., яких раніше не лікували, або з АТ <$Esymbol У~140 "/" 90> мм рт.ст. у разі антигіпертензивного лікування, та з частотою серцевих скорочень від 60 до 100 за 1 хв. МС діагностовано в 40 % з них. Діагноз МС встановлювали на підставі рекомендацій The National Cholesterol Education Program (NCEP) Adult Treatment Panel 111 (ATP III). В усіх пацієнтів проведено загальне клінічне та лабораторне обстеження, добове монітортвання АТ (ДМАТ) та ЕхоКГ. Вимірювали брахіальний АТ з наступним визначенням артеріальної жорсткості та параметрів центральної гемодинаміки за допомогою системи SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія). Пацієнти в групах з МС та без нього були зіставні за АТ за результатами ДМАТ, основними показниками ЕхоКГ та за центральним і брахіальним систолічним (САТ), діастолічним (ДАТ), пульсовим (ПАТ) і середнім АТ (p >> 0,05). Проте різниця брахіального і центрального САТ (<$EDELTA roman САТ~=~(15,2~symbol С~5,7>) і (12,2 +- 5,7) мм рт.ст.), брахіального і центрального ПАТ (<$EDELTA roman ПАТ~=~(16,6~symbol С~6,0>) і (13,5 +- 5,7) мм рт.ст.) та ампліфікація пульсового тиску (PPA) ((141,0 +- 16,6) і (132,1 +- 17,5) % відповідно) були більшими, а індекс аугментації (АІх) та тиск аугментації (PА) ((19,0 +- 12,8) і (25,5 +- 13,8) % та (8,2 +- 6,3) і (12,1 +- 8,0) мм рт.ст. відповідно) - меншими в пацієнтів з МС (усі p << 0,05). АІх75 ((19,1 +- 8,5) і (24,3 +- 10,9) мм рт. ст. відповідно; p >> 0,05) статистично значуще не відрізнявся у досліджуваних групах. Каротидно-радіальна швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ) статистично значуще не відрізнялася в групах, але у пацієнтів з МС у порівнянні з особами без МС була вищою каротидно-феморальна ШППХ ((9,0 +- 1,5) м/с у порівнянні з (7,9 +- 1,6) м/с; p << 0,05). Під час порівняльного аналізу показників центральної гемодинаміки у хворих на АГ з МС і без МС залежно від статі виявили в жінок менше середнє значення АСАТ, ДПАТ, PPА і більші АІх, АІх75, PА. Крім того, у жінок з МС каротидно-феморальна ШППХ статистично значуще відрізнялася від цього показника в пацієнток без МС. Висновки: у пацієнтів з АГ та МС у порівнянні з пацієнтами без МС, зіставними за віком, різниця між брахіальним і центральним САТ і ПАТ, а також каротидно-феморальна ШППХ більші, а АІх і PА - менші за зіставних значень центрального і брахіального САТ, ДАТ, середнього АТ і ПАТ. У пацієнтів з АГ, як з МС, так і без МС, зіставних за віком, жіноча стать асоціюється з меншою різницею між брахіальним і центральним САТ і ПАТ, PPА, більшими АІх, АІх75, PА. У жінок з МС каротидно-феморальна ШППХ статистично значуще відрізняється від цього показника в жінок без МС.


	Наукова періодика України		Серце і судини