Мета роботи - визначити та зіставити вплив антигіпертензивної терапії блокатором кальцієвих каналів (БКК) та різними класами інгібіторів ренін-ангіотензинової системи (РАС), яка забезпечувала контроль офісного брахіального артеріального тиску (АТ), на показники центрального АТ і пульсової хвилі у хворих з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) під час тривалого (6-місячного) спостереження. У дослідження проспективно було залучено 43 пацієнти (22 чоловіки і 21 жінка) віком до 60-ти років з неускладненою АГ I - II стадії, 1 - 2 ступеня. Усіх пацієнтів у порядку залучення в дослідження було рандомізовано за методом конвертів на 3 групи з подальшим призначенням лерканідипіну в початковій дозі 5 мг (група БКК; n = 15), або периндоприлу в початковій дозі 5 мг (група інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ; n = 14)), або блокатора рецепторів ангіотензину II олмесартану в дозі 10 мг (група БРА; n = 14). У пацієнтів проводили загальноклінічні дослідження, вимірювали брахіальний АТ за допомогою механічного тонометра Microlife BP AG1-30, виконували апланаційну тонометрію за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor Medical, Австралія), визначали центральний систолічний (ЦСАТ) і діастолічний (ЦДАТ) АТ, тиск аугментації (АР), індекс аугментації на середню ЧСС 75 за 1 хв (АІx75), каротидно-радіальну швидкість поширення пульсової хвилі (ШППХ), тиск ампліфікації (Pampl), ЕхоКГ - за допомогою системи ультразвукової діагностики Hitachi Aloka Medical. Пацієнти 3-х групи були зіставні за клініко-демографічними показниками, зокрема віком, розподілом статей, зростом, брахіальним FN і ЧСС. Через 6 міс брахіальний систолічний АТ БКК знизився з (148 +- 5) до (125 +- 4) мм рт.ст. (p << 0,01), в групі ІАПФ - з (147 +- 5) до (132 +- 5) мм рт. ст. (p << 0,05), у групі БРА і з (147 +- 4) до (132 +- 4) мм рт.ст. (p << 0,05); брахіальний діастолічний АТ із (94 +- 2) до (82 +- 3) мм рт.ст., з (93 +- 2) до (81 +- 3) мм рт.ст., з (96 +- 2) до (81 +- 3) мм рт.ст. відповідно (усі p << 0,05); ЦСАТ - з (137 +- 3) до (114 +- 2) мм рт.ст. (p << 0,01), з (136 +- 3) до (122 +- 5) мм рт.ст. (p << 0,05), з (135 +- 3) до (121 +- 5) мм рт.ст. відповідно (p << 0,05); ЦДАТ - з (93 +- 2) до (81 +- 3) мм рт.ст., з (92 +- 2) до (82 +- 3) мм рт.ст., з (93 +- 3) до (84 +- 4) мм рт. ст. відповідно (усі p << 0,05); АР - з (12,7 +- 1,5) до (7,1 +- 2,2) мм рт.ст. (p << 0,01), з (11,8 +- 1,4) до (9,9 +- 2,1) мм рт.ст., з (10,5 +- 2,4) до (9,2 +- 1,7) мм рт.ст. відповідно; AIx75 - з (27 +- 2) до (14 +- 4) %, з (28 +- 3) до (23 +- 3) %, з (25 +- 3) до (21 +- 2) % відповідно (усі p << 0,05); ШППХ - з (6,7 +- 0,7) до (5,1 +- 0,3) м/с (p << 0,05), з (6,1 +- 0,5) до (5,6 +- 0,4) м/с, з (6,3 +- 0,6) до (5,6 +- 0,5) м/с відповідно; показник Pampl зріс з (131 +- 2) до (143 +- 4) % (p << 0,01), з (128 +- 4) до (135 +- 3) %, з (134 +- 3) до (136 +- 4) % відповідно. Висновки: у пацієнтів з неускладненою АГ порівняльна оцінка впливу різних видів антигіпертензивної терапії, яка тривала протягом 6-ти міс і забезпечувала досягнення цільового офісного брахіального АТ, на показники центральної гемодинаміки та жорсткості артерій м'язового типу за даними аналізу пульсової хвилі продемонструвала переваги застосування дигідропіридинового БКК у порівнянні з ІАПФ і БРА.

  Повний текст PDF - 1.003 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"