Мета роботи - виявити основні механізми формування токсемії, з'ясувати характер змін вмісту оксиду азоту та його стабільних метаболітів залежно від концентрації свинцю в крові в електромонтерів кабельних мереж. Обстежено 203 працівників, які на виробництві контактують зі свинцем. Залежно від концентрації свинцю у крові працівників розподілили на 3 групи. До 1-ї групи ввійшли особи, у яких було визначено небезпечний (загрозливий для здоров'я) рівень свинцю в крові ((<$E2,12~symbol С~0,013>) мкмоль/л); до 2-ї групи - особи з допустимим вмістом свинцю у крові ((<$E1,92~symbol С~0,013>) мкмоль/л) - вираженою астеновегетативною симптоматикою; до 3-ї групи - особи з допустимим вмістом свинцю у крові ((<$E1,72~symbol С~0,028>) мкмоль/л) та окремими симптомами астенічного синдрому. До контрольної групи ввійшли 57 працівників, які за даними професійного анамнезу не мали контакту зі свинцем. У всіх обстежених працівників за допомогою спектрофотометричного методу визначали продукцію оксиду азоту за сумарним вмістом нітритів/нітратів у плазмі крові (за реакцією Гріса); вміст метаболітів оксиду азоту оцінювали за рівнем S-нітрозотіолів; окиснювальну модифікацію білків визначали за вмістом 2,4-динітрозильних комплексів заліза. Механізми формування та розвитку токсикозу визначали шляхом комплексного розрахункового токсикометричного дослідження крові відповідно до методики "Спосіб діагностики та лікування ендотоксикозу". Встановлено дозозалежні особливості формування ендотоксемії за мікросатурнізму. У разі експозиції свинцем у крові працівників відбувається накопичення токсинів на фракціях і носіях токсинів, що зумовлює розвиток токсин-індукованої цитолітичної (прямої) та автоімунної (опосередкованої) реакції тяжкого ступеня. Вплив "токсичних протеомів" полягає в їх вазотропній дії з формуванням ендотеліальної дисфункції у випадку професійної експозиції свинцем, що характеризується гіпероксидазотемією з накопиченням S-нітрозотіолів та 2,4-динітрозильних комплексів заліза в сироватці крові обстежених працівників. Із застосуванням математичного аналізу (ROC-аналізу) встановлено верхні порогові рівні показників для нітритів/нітратів (7,0 мкмоль/л), S-нітрозотіолів (1,78 нмоль/мл) та 2,4-динітрозильних комплексів заліза (5,5 мкмоль/л), які відповідають небезпечному для здоров'я рівню свинцю у крові працівників та вказують на можливий вазотоксичний вплив свинцю. Висновки: у разі професійної експозиції свинцем виникає токсемія тяжкого ступеня, механізми автоімунної та цитолітичної активності якої залежать від вмісту свинцю у крові. Виявлені зміни вмісту оксиду азоту та його стабільних метаболітів у крові працівників, які мають професійний контакт зі свинцем, можуть слугувати маркерами для ранньої діагностики ендотеліальної дисфункції на тлі свинцевої інтоксикації.

  Повний текст PDF - 919.653 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"