Мета роботи - визначити ефективність спрощеного покрокового алгоритму антигіпертензивного лікування щодо досягнення цільового офісного і "нормального" (<< 135/85 мм рт. ст.) домашнього артеріального тиску (АТ) і підвищення прихильності до лікування хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) та ожирінням у порівнянні з пацієнтами з надлишковою або нормальною масою тіла в загальній амбулаторній практиці лікаря-кардіолога. У відкритому проспективному дослідженні взяли участь 54 амбулаторні кардіологи лікувальних установ м. Київ, які залучили 195 (45,3 %) осіб з ожирінням (1-ша група), 190 (44,2%) - із надлишковою (2-га група), 33 (7,7 %) - з нормальною масою тіла (3-тя група) з неконтрольованою неускладненою есенціальною АГ. Під час першого візиту лікар визначав АТ за допомогою стандартизованого автоматичного приладу Microlife BPW200 з універсальною манжетою. Хворого забезпечували осцилометричним автоматичним приладом Microlife BP3AG1, навчали ним користуватися, проводили бесіду щодо модифікації способу життя та призначали фіксовану комбінацію периндоприлу й амлодипіну (бі-престаріум, Серв'є, Франція) у дозі 5/5, 5/10, 10/5 або 10/10 мг за вибором лікаря. Упродовж 6-ти міс проводили 6 візитів. Перед кожним наступним візитом хворий 7 днів двічі на добу самостійно вимірював АТ та фіксував результати у щоденнику. У разі недосягнення цільового офісного АТ на подальших візитах підвищували дозу бі-престаріуму до максимально переносимої і послідовно призначали індапамід-ретард (арифон-ретард, Серв'є, Франція) 1,5 мг 1 раз на добу, спіронолактон 50 мг на добу, моксонідин у дозі 0,2 - 0,6 мг на добу. Пацієнти з ожирінням частіше страждали на ЦД 2 типу в більшій кількості випадків мали обтяжену щодо серцево-судинних захворювань спадковість (усі p << 0,01). Через 6 міс у 3-х групах хворих середній систолічний офісний АТ знизився з (<$E166,7~symbol С~1,0>) до (<$E132,5~symbol С~0,6>) мм рт. ст., з (<$E165~symbol С~1,0>) до (<$E129,2~symbol С~0,7>) мм рт. ст. та з (<$E165,4~symbol С~2,8>) до (<$E128,7~symbol С~2,2>) мм рт. ст., діастолічний - з (<$E96,4~symbol С~1,1>) до (<$E79,8~symbol С~0,5>) мм рт. ст., з (<$E96,8~symbol С~0,7>) до (<$E78,5~symbol С~0,5>) мм рт. ст. та з (<$E97,9~symbol С~1,9>) до (<$E79,6~symbol С~1,6>) мм рт. ст. відповідно (усі p << 0,0001). Офісний АТ 140/90 мм рт. ст. був досягнутий у 80,5; 83,7 та 75,8 % хворих відповідно, що супроводжувалося нормалізацією домашнього АТ - у 56,4; 64,7 та 63,6 % випадків відповідно (усі p >> 0,05). Частка хворих з низьким рівнем прихильності до лікування за час дослідження зменшилася із 48,2 до 8,2 % (p << 0,001), із 55 до 7,4 % (p << 0,001) та з 53,5 до 3 % (p << 0,01) відповідно. Частка хворих з високим рівнем прихильності зросла з 25,6 до 51,3 % (p << 0,01) у 1-й, з 20,8 до 47,4 % (p << 0,01) у 2-й та з 17,9 до 51,5 % (p << 0,05) у 3-й групі. Висновки: частка пацієнтів із цільовим рівнем офісного АТ через 6 міс застосування у хворих з неускладненою АГ покрокового алгоритму лікування на основі фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну разом із контролем домашнього АТ та освітньою програмою в амбулаторній практиці лікарів-кардіологів серед осіб з ожирінням становила 80,5 %, із надлишковою масою тіла - 83,7 %, із нормальною масою тіла - 75,8 %.

  Повний текст PDF - 135.991 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"