Мета роботи - оцінити зміни гемодинамічних і клінічних показників після проведення радіочастотної абляції (РЧА) шлуночкової ектопії в пацієнтів, резистентних до ресинхронізаційної терапії (РТ). В оглядовому проспективному одноцентровому нерандомізованому дослідженні взяли участь 16 хворих, яким було імплантовано ресинхронізаційні електрокардіостимулятори або кардіовертери-дефібрилятори в період з квітня 2003 р. до червня 2013 р. і які мали шлуночкову екстрасистолію. Критерії залучення в дослідження: збільшення фракції викиду лівого шлуночка (ЛШ) << 5 %, збільшення кінцевосистолічного обієму << 10 %, а також відсутність покращання якості життя хворих протягом 1 року після імплантації ресинхронізаційних пристроїв. Хворі, які відповідали цим критеріям, вважалися резистентними до РТ. З метою оцінки геометричних та волюмометричних параметрів до та після імплантації ресинхронізаційних пристроїв використовували ехокардіографічне дослідження за стандартною методикою. Серцевий ритм до та після імплантації оцінювали за допомогою 24-годинного холтерівського моніторування (ХМ) ЕКГ. Електрофізіологічне картування шлуночкових екстрасистолій проводили за стандартними протоколами електрофізіологічного дослідження та за допомогою системи навігації NavX. З дослідження було вилучено хворих, які потребували антитахікардичної стимуляції або дефібриляції, а також хворих із фібриляцією передсердь, що становила >> 1 % всіх комплексів QRS протягом доби за даними ХМ ЕКГ. РЧА шлуночкових ектопій у осіб, резистентних до РТ, сприяє значному покращанню клінічного стану хворих та ехокардіографічних параметрів. Так, уже через 6 міс після РЧА виявлено відповідь на РТ та покращання середньої фракції викиду ЛШ (з (<$E26,2~symbol С~5,5>) до (<$E32,7~symbol С~6,7>) %; p << 0,001), кінцевосистолічного розміру ЛШ (з (<$E5,83~symbol С~0,55>) до (<$E5,62~symbol С~0,32>) см; p << 0,001), кінцеводіастолічного розміру ЛШ (з (<$E6,83~symbol С~0,83>) до (<$E6,51~symbol С~0,91>) см; p << 0,001), кінцевосистолічного об'єму ЛШ (з (<$E178~symbol С~72>) до (<$E145~symbol С~23>) мл; p << 0,001), кінцеводіастолічного об'єму ЛШ (з (<$E242~symbol С~85>) до (<$E212~symbol С~63>) мл; p << 0,001). Середній функціональний клас серцевої недостатності за NYHA до РЧА становив 3, після - 2. Після припинення РТ (вимкнення пристроїв) клінічний стан та ехокардіографічні параметри пацієнтів повертаються до базового рівня (до РЧА) в короткостроковий період спостереження. Висновки: значна обтяженість шлуночковою екстрасистолією - одна з причин відсутності відповіді на РТ. Успішне вилучення шлуночкової екстрасистолії шляхом РЧА сприяє значному покращанню клінічного стану та ехокардіографічних параметрів у осіб, резистентних до РТ. Таким чином, РЧА шлуночкової екстрасистолії може бути ефективним методом підвищення чутливості осіб, резистентних до РТ.

  Повний текст PDF - 103.843 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"