Мета роботи - визначити клінічну ефективність і вплив івабрадину на показники систолічної функції і ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ожирінням та артеріальною гіпертензією (АГ) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ у разі жорсткого контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС). Під наглядом перебували 100 хворих з післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з АГ і ожирінням, яких амбулаторно лікували за місцем мешкання. Термін спостереження в середньому становив (<$E14,3~symbol С~4,2>) міс. Вік хворих - 51 - 74 роки. Усіх хворих із післяінфарктним кардіосклерозом у поєднанні з ожирінням і АГ розподілено на дві групи за принципом випадковості. Основну групу становили 50 осіб, яким до стандартної терапії додавали івабрадин ("Кораксан"). Хворим групи порівняння (50 осіб) проводили лише стандартне лікування. Пацієнти обох груп були порівнювані за клінічною характеристикою (всі <$Eroman p~>>~0,05>) та базовим лікуванням. На 1, 3 та 6-му місяцях спостереження у хворих вимірювали офісну ЧСС у стані спокою, офісний артеріальний тиск за Коротковим, реєстрували ЕКГ, а на 1-му та 6-му визначали за даними ехокардіографії кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний розмір, кінцеводіастолічний (КДО) і кінцевосистолічний об'єм, масу міокарда ЛШ та індекс маси міокарда ЛШ. У хворих із післяінфарктним кардіосклерозом та ожирінням зі збереженою ФВ ЛШ, хронічною серцевою недостатністю I стадії й синусовим ритмом <$E>>~70> за 1 хв жорсткий контроль ЧСС за допомогою додавання до комплексу лікування івабрадину у порівнянні з менш жорстким забезпечує додатковий антиангінальний ефект і асоціюється зі зменшенням КДО та збільшенням ФВ.

  Повний текст PDF - 129.898 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"