Мета роботи - оцінити прихильність хворих до лікування через рік після гострого інфаркту міокарда (ІМ) із зубцем Q і чинники, які асоціюються з поганою прихильністю. Із 1103 хворих із гострим коронарним синдромом (ГКС) з елевацією сегмента ST, яких введено до першого в Україні реєстру ГКС з елевацією сегмента ST "STIMUL", спостереження вели за пацієнтами, які перенесли ІМ із зубцем Q, - на момент виписування зі стаціонару їх було 872. Протягом першого року після ІМ із зубцем Q померли 140 (16,1 %) пацієнтів. Із 328 (31,6 %) особами зв'язок втрачено. Група хворих, які залишилися в дослідженні через рік (480 осіб, або 55,1 %), істотно не відрізнялася від загальної групи пацієнтів, уведених на початку дослідження, за винятком більшої частки чоловіків (79,6 і 74,3 % відповідно; p менше 0,05), хворих із ІМ в анамнезі (28,5 і 24,2 % відповідно; p менше 0,05), осіб із обтяженою спадковістю (40,2 і 31,8 % відповідно; p менше 0,05) і тих, кому проведено реперфузійну терапію (39,6 і 29,39 % відповідно; p менше 0,001). За даними опитування, першу групу склали 20 хворих, які через (12,0 плюс/мінус 0,5) міс після виписування зі стаціонару не приймали жодного препарату з доведеним позитивним впливом на прогноз (ацетилсаліцилова кислота, клопідогрель, статин, beta-адреноблокатор та інгібітор ангіотензинперетворювального ферменту). До другої групи увійшов 301 хворий, який приймав 1 - 2 обов'язкових препарати; до третьої - 159 пацієнтів, які приймали 3 - 5 препаратів. У осіб із різною прихильністю до лікування порівняно чинники ризику виникнення основних серцево-судинних ускладнень, анамнестичні дані, оцінено тривалість періоду від початку симптомів до госпіталізації, наявність ознак гострої серцевої недостатності, ризик за шкалою GRACE, частоту проведення реперфузійної та медикаментозної терапії, внутрішньогоспітальні ускладнення. Через 12 міс після гострого ІМ із зубцем Q подвійну антитромбоцитарну терапію продовжили приймати 14,4 % хворих, ліпідознижувальну - 24,2 %, beta-адреноблокатори - 63,3 %, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту - 53,1 %. Жодного з п'яти препаратів не приймали 20 (4,2 %) хворих. Відносно краща прихильність до лікування після виписки асоціювалася з молодшим віком, чоловічою статтю та артеріальною гіпертензією в анамнезі.