Наукова періодика України Сімейна медицина. Європейські практики


Валігура М. С. 
Вплив L-аргініну аспартат на плазмовий гемостаз у пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії із супутньою гіперурикемією / М. С. Валігура // Семейная медицина. - 2018. - № 5. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_5_16
Поширеність гіпертонічної хвороби (ГХ) зростає у багатьох країнах і є важливим фактором ризику серцево-судинної захворюваності та смертності. Встановлені фактори ризику ГХ включають старіння, дисліпідемію, цукровий діабет. В останній час активно вивчається роль підвищеного рівня сечової кислоти як фактора ризику розвитку атеросклерозу, ендотеліальної дисфункції та гіпертонії. Мета дослідження - аналіз впливу L-аргініну аспартат на показники плазмового гемостазу як гемостазіологічної складової, яка відображає тяжкість ендотеліальної дисфункції у пацієнтів із ГХ II стадії із супутньою гінерурикемією. Було обстежено 74 пацієнти (43 особи чоловічої статті та 31 особа жіночої статі), середній вік яких становив 55,86 +- 6,34 року. Усіх хворих було розподілено на 2 групи. У першу (I) групу увійшли 26 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) з нормальним рівнем сечової кислоти, у другу (II) групу - 34 пацієнта з АГ із супутньою гіперурикемією. У контрольну групу увійшли 14 практично здорових осіб, співставних за віком та статтю. Під час лікування L-аргініном аспартат рівень фібриногену знизився на 17,9 % (p = 0,05) у хворих на ГХ та на 25,4 % (p << 0,001) у хворих на ГХ із супутньою гіперурикемією; тромбіновий час збільшився у хворих I групи на 40,2 % (p << 0,001), у хворих II групи - на 65,8 % (p << 0,001). Збільшення розчинних фібринмономерннх комплексів спостерігається у всіх групах хворих: у групі хворих на ГХ без гіперурикемії на 39,2 % (p << 0,001), за поєднаної патології - на 34,6 % (p << 0,001) у порівнянні з вихідними показниками даних груп пацієнтів. З боку антикоагулянтної системи спостерігали підвищення рівня АТIII на 27,3 % (p << 0,01) у хворих на ГХ та на 23,4 % (p << 0,01) у хворих з поєднаною патологією; збільшення рівня ПС на 8,99 % (p << 0,05) у I групі пацієнтів та на 11,26 % (p << 0,01) у II групі пацієнтів. Показники фібринолітичної системи крові такі, як Хагеман-залежний фібриноліз зменшувався на 33,8 % (p << 0,001) у I групі пацієнтів та на 32,1 % у II групі пацієнтів, плазміноген у I групі збільшувався на 22,6 % (p << 0,01), у II групі - на 27,8 % (p << 0,001). Заключення: використання L-аргініну аспартат у хворих на гіпертонічну хворобу у поєднанні з гіперурикемією як вторинної профілактики забезпечує покращання показників плазмового гемостазу та чинить опосередкований вплив на активність запалення як складової серцево-судиного континуума.
  Повний текст PDF - 523.829 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Валігура М.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Валігура М. С. Вплив L-аргініну аспартат на плазмовий гемостаз у пацієнтів з гіпертонічною хворобою ІІ стадії із супутньою гіперурикемією / М. С. Валігура // Семейная медицина. - 2018. - № 5. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_5_16.

      Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського