Наукова періодика України Сімейна медицина. Європейські практики


Хіміон Л. В. 
Біохімічні маркери в діагностиці посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба / Л. В. Хіміон, Г. О. Гаврилюк // Семейная медицина. - 2018. - № 4. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_4_19
Остеоартроз (ОА) - найпоширеніша форма артриту, яка пов'язана з високим ризиком інвалідизації пацієнтів будь-якого віку. Саме тому виявлення ОА на ранніх стадіях має велике значення для розуміння процесів прогресування захворювання та вибору варіантів лікування. Мета дослідження - вивчення можливості використання аггрекану для ранньої діагностики та контролю було проведено на кафедрі сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика. Було обстежено 62 пацієнти зі встановленим діагнозом посттравматичного ОА (ПТОА) колінного суглоба (КС), 60 пацієнтів у ранній період після травми КС та 12 осіб - група контролю (практично здорові люди відповідного віку). Усім пацієнтам було проведено комплексне обстеження до початку лікування, через 2 та 4 тиж, а також через 6 та 12 міс. Пацієнтам групи контролю обстеження проводили одноразово. Хворих було розподілено на групи: I група - пацієнти, які одержували комплексне лікування: НПВС, фізичні вправи, комплексну фізіотерапію для пацієнтів з ПТОА та НПВС, комплексну фізіотерапію для пацієнтів з травмою кінцівок (ТК) у комбінації з трьома внутрішньосуглобовими ін'єкціями тромбоцитарної аутологічної плазми (ТАП); II група - пацієнти, які одержували лише комплексне лікування. Оброблення одержаних результатів дослідження проводили за допомогою програми Microsoft Office 2010 (MS Excel та Windows). Статистичний аналіз проводили з використанням програми SPSS v.21. Під час дослідження аналіз показників рівня аггрекану у процесі лікування засвідчив, що у всіх пацієнтів з ТК спостерігалося підвищення рівня аггрекану в сироватці крові через 2 тиж після проведеного лікування, з поступовим зниженням даного показника вже через 4 тиж після лікування. Вміст сироваткового аггрекану у пацієнтів з ПТОА продемонстрував, що за час динамічного спостереження середній рівень у групі з комбінованим лікуванням мав тенденцію до поступового зниження з найменшими показниками через 12 міс після лікування. Водночас у групі комплексного лікування суттєвих коливань рівня аггрекану за весь період дослідження зареєстровано не було. Заключення: найвищий рівень аггрекану в синовіальній рідині визначається у хворих в ранні терміни після ТК. За стандартного лікування ПТОА значущих коливань рівня аггрекану в сироватці крові не виявлено, що свідчить про безперервну деструкцію суглобового хряща. Під час застосування ТАП у пацієнтів з ТК та ПТОА спостерігається поступове зменшення вмісту аггрекану, що може свідчити про зменшення дегенеративних процесів у хрящі під впливом тромбоцитарних біологічно-активних речовин.
  Повний текст PDF - 506.106 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

Цитованість авторів публікації:
  • Хіміон Л.
  • Гаврилюк Г.

  • Бібліографічний опис для цитування:

    Хіміон Л. В. Біохімічні маркери в діагностиці посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба / Л. В. Хіміон, Г. О. Гаврилюк // Семейная медицина. - 2018. - № 4. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_4_19.

    Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
    (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)
  • Хіміон Людмила Вікторівна (медичні науки)
  • Гаврилюк Галина Олександрівна (медичні науки)
  •   Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
     
    Відділ інформаційно-комунікаційних технологій
    Пам`ятка користувача

    Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського