Дизавтономія вегетативної нервової системи - поширене явище у разі хвороби Паркінсона (ХП), ймовірно, пов'язане з нейродегенеративним процесом центральної нервової системи та периферійних постгангліонарних нейронів. Мета дослідження - вивчення клінічних проявів вегетативних порушень у пацієнтів із ХП на тлі аутоімунного тиреоїдиту (АІТ). Проведено обстеження 109 пацієнтів із ХП віком від 47 до 75 років. В основну групу увійшли пацієнти IА та IБ підгрупи, у контрольну - IIА та IIБ підгрупи. Проведено загальноклінічне та неврологічне обстеження, оцінювання рухових функцій за Уніфікованою шкалою оцінки ХП (UPDRS), використано шкалу для оцінювання вегетативних порушень у пацієнтів із ХП та статистичний аналіз за допомогою програми "Statistica 6.0". Аналіз загального показника порушення функції травного тракту під час первинного огляду та через рік засвідчив статистично значущу різницю в підгрупах IБ та IIБ. Статистично значущу різницю між загальним показником кардіоваскулярної вегетативної дисфункції через рік спостереження виявлено у пацієнтів IА підгрупи у порівнянні з хворими IIА підгрупи. Аналіз загального показника вегетативних порушень у динаміці продемонстрував статистично значущу різницю у пацієнтів IА та IБ підгруп. Заключення: морбідність ХП зумовлена не тільки моторними порушеннями, але й немоторними проявами, у тому числі вегетативними порушеннями. Рання діагностика премоторних порушень надає змогу виявити осіб з підвищеним ризиком розвитку ХП. Важливим аспектом є проведення додаткового обстеження для виявлення супутньої патології у пацієнтів із прогресуванням ХП.

  Повний текст PDF - 262.534 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"