Мета дослідження - аналіз інформативності домашнього моніторування артеріального тиску (АТ) у порівнянні з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Проведено відкрите проспективне порівняльне дослідження за участю 120 пацієнтів віком 45 - 74 років з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) II стадії 2-го ступеня. У більшості пацієнтів виявлено високий ризик серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Середня тривалість АГ становила 8,3 +- 2,4 року. Середній рівень систолічного АТ - 162,4 +- 5,5 мм рт.ст., діастолічного АТ - 103,3 +- 4,8 мм рт.ст. Усіх пацієнтів було обстежено згідно з Уніфікованим протоколом з визначенням ризиків серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Визначено інформативність домашнього моніторування АТ у порівнянні з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Заключення: проведений аналіз свідчить, що домашнє моніторування АТ за інформативністю не поступається комплексному моніторуванню АТ, проте завдає пацієнтові менше незручностей під час використання. У зв'язку з певними обмеженнями використання добового моніторування АТ або комплексного моніторування АТ, домашнє моніторування АТ можна рекомендувати як не менш інформативний метод у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів у практиці сімейного лікаря.

  Повний текст PDF - 236.15 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"