Мета дослідження - оцінювання ефективності, об'єктивності, логічності та користі застосування уніфікованої класифікації післяопераційних ускладнень (ПОУ) за Clavien-Dindo у дещо адаптованому вигляді для різних видів малоінвазивних втручань. У дослідженні брали участь 204 особи, з яких чоловіків - 130 (63,7 %), жінок - 74 (36,3 %). Середній вік жінок становив 30,1 +- 2,9 року, чоловіків - 37,6 +- 3,1 року. Пацієнтів було розподілено на 6 клінічних груп: I - особи з цукровим діабетом (ЦД) та сечокам'яною хворобою (СКХ), яким проводили трансуретеральну контактну літотрипсію (ТУКЛ) і терапію ЦС per os (n = 57); II - особи з ЦД та СКХ, яким проводили ТУКЛ без терапії ЦС (n = 44); III - особи з ЦД та СКХ, яким проводили екстракорпоральну ударно-хвильову літотрипсію без терапії ЦС (n = 32); IV - особи з СКХ без ЦД, яким проводили ТУКЛ без терапії ЦС (n = 41); V (контроль 1) - особи з ЦД, у яких відбулося самостійне відходження каменів із сечоводу (n = 18); VI (контроль 2) - здорові добровольці без ознак патології (n = 12). Було встановлено, що наявність ЦД може бути фактором ризику розвитку ПОУ під час виконання малоінвазивних оперативних втручань з приводу уретеролітіазу. Крім того, сама методика втручання може мати ризики розвитку таких ускладнень, особливо під час руйнації каменів екстракорпорально, з різним прогнозом міграції каменів та виникненням ГКО. Заключення: малоінвазивне оперативне лікування уретеролітіазу у хворих на ЦД характеризується високим ризиком розвитку післяопераційних ускладнень (ПОУ) на відміну від хворих без діабетичного анамнезу. Залежно від вибору методики літотрипсії рівень ПОУ є різним: за екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії він більший за показники у разі трансуретеральної контактної літотрипсії практично вдвічі.

  Повний текст PDF - 196.525 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"