Сучасний стан здоров'я населення в Україні характеризується як кризовий. Наведено обгрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів під час застосування методів математичного моделювання. Гастроентерологічні пацієнти належать до числа тих пацієнтів, які обов'язково мають проводити диспансерні огляди. Сьогодні існують певні практичні рекомендації щодо періодичності проведення диспансерних оглядів, виходячи з клінічних міркувань. Водночас такі рекомендації не надають змогу визначити кількісний вплив періодичності на ефективність диспансерних оглядів. Мета дослідження - обгрунтування періодичності проведення диспансерних оглядів для забезпечення максимально можливої працездатності дітей шкільного віку з урахуванням характеристики системи медичного обслуговування, захворювань органів травлення (у тому числі виразковою хворобою дванадцятипалої кишки), частотою звернень за медичною допомогою, тривалості лікування тощо. Був використаний метод математичного моделювання та метод системного і процесного аналізу. Відповідно до програми дослідження вивчено та проаналізовано сучасні математичні моделі, що можуть бути застосовані для опису реальної системи медичного обслуговування. Враховуючи особливості диспансерної системи медичного обслуговування (її формалізованого моделювання) для дітей шкільного віку з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, враховано такі основні умови: медичне обслуговування здійснюється у вигляді обов'язкових диспансерних обстежень через певний час поряд з можливістю самостійного звернення хворих за медичною допомогою у час між диспансерними оглядами; пацієнти в інтервалі між диспансерними обстеженнями не завжди звертаються за медичною допомогою з різних причин; існує певна кількість помилкових звернень за медичною допомогою пацієнтів, яким вона непотрібна; одним з основних чинників, що визначає об'єм як лікувальної, так і диспансерної роботи, є рівень захворювання пацієнтів; важливе значення для визначення періодичності диспансерних обстежень має середня величина інтервалу між захворюваннями; реальний рівень якості медичної діагностики, а саме - своєчасність і точність діагностики у Центрах первинної медико-санітарної допомоги (амбулаторіях сімейної медицини), а також у лікарні; часові затрати на відновлення працездатності пацієнтів, а також на обстеження у разі звертання за медичною допомогою і під час проведення диспансерних оглядів; більшість з наведених показників має випадковий характер. Запропоновано формалізовану модель медичного обслуговування пацієнтів та показано різні варіанти траєкторії випадкового процесу для моделі. Заключення: одержані результати надають змогу лікарям загальної практики-сімейним лікарям оптимізувати організацію медичного забезпечення гастроентерологічних пацієнтів шляхом прогнозування рівня працездатності як одного пацієнта, так і групи пацієнтів.

  Повний текст PDF - 212.275 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"