Служба крові - одна із найважливіших складових охорони здоров'я військовослужбовців, що забезпечує надання необхідної трансфузійної допомоги у військово-лікувальних закладах. Мета дослідження - провести ретроспективний аналіз надання трансфузіологічної допомоги за матеріалами звітів військово-лікувальних закладів щодо заготівлі та переливання гемотрансфузійних засобів, а також аналізу даних джерел літератури з питань розвитку трансфузіології як методу медичної допомога під час війн та збройних конфліктів. Досліджено потреби військово-лікувальних закладів Збройних сил України (ЗСУ) у донорській крові, її компонентах та плазмових препаратах, проведено аналіз стану донорства за різні періоди, у тому числі під час проведення АТО. Проведен обстеження донорів із числа цивільних осіб та військовослужбовців, які брали участь у донорському русі у різних підрозділах ЗСУ і представників медичної служби. Вивчено сучасне відношення до протипоказань щодо донорства та питання, пов'язані з синкопальними станами. Наведено результати розроблення та наукового обгрунтування необхідності комплексного гемотрансфузіологічного забезпечення військово-лікувальних закладів Міністерства оборони України гемотрансфузійними засобами, включаючи селекцію донорів, одержання якісних компонентів крові, оптимізацію структури трансфузіологічної служби і визначення критеріїв її ефективності. Заключення: оптимізовані протипоказання до донорства надають змогу диференційно з урахуванням сучасних вимог підходити до комплектування донорських кадрів у Збройних силах України (ЗСУ). Організація харчування донорів, а також прогнозування, профілактика і купірування синкопальних станів у донорів надасть змогу рекомендувати та використовувати означені показники у ЗСУ.

  Повний текст PDF - 150.743 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"