Останнім часом усе більшу увагу лікарів-практиків привертає роль патології різних органів і систем організму людини, асоційованих з дисплазіею сполучної тканини (ДСТ). Значущість даної проблеми зумовлена значною поширеністю ДСТ, системністю ураження, високою ймовірністю формування різних видів патології. ДСТ - це порушення структури сполучної тканини в ембріональний і постнатальний періоди унаслідок генетично зміненого фібрилогенезу позаклітинного матриксу, що призводить до розладу гомеостазу на тканинному і органному рівнях з прогредієнтним перебігом. Проведено клініко-неврологічне обстеження 120 хворих з неврологічними проявами вертеброгенного синдрому поперекового відділу хребта. Аналіз результатів проведеного клінічного дослідження продемонстрував, що у хворих на вертеброгенний синдром попереково-крижового відділу хребта на тлі прояву ДСТ вірогідно (p << 0,05) частіше виявляють патологію суглобів та варикозну хворобу нижніх кінцівок. Прояви ДСТ (сколіоз, кіфоз, кіфосколіоз, гіперрухливість суглобів, схильність до вивихів, розтягування зв'язкового апарату суглобів) збільшують тривалість лікування, а також вираженість больового синдрому. Одержані дані обстеження і спостереження за хворими у динаміці під час лікування довели, що у хворих на вертеброгенний синдром попереково-крижового відділу хребта на тлі прояву ДСТ вірогідно частіше (p << 0,05) виникають анатомічні зміни у нопереково-крижовому відділі хребта, ніж у хворих без проявів ДСТ.

  Повний текст PDF - 143.936 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"