Здійснено новий підхід до вирішення наукової проблеми, що передбачає поліпшення результатів лікування хворих на гостру кишкову непрохідність, а також на гострий поширений перитоніт, шляхом удосконалення хірургічної тактики, яка включає запобігання розвитку та лікування синдрому абдомінальної компресії. Експериментально доведено позитивний вплив виконання декомпресії черевної порожнини, за гострої кишкової непрохідності та гострого поширеного перитоніту, на функціональну активність внутрішніх органів, а також їх мікробну контамінацію. Оцінено величину внутрішньочеревного тиску та частоту розвитку різних ступенів внутрішньочеревної гіпертензії, за гострої кишкової непрохідності, залежно від її рівня, механізму розвитку, тривалості захворювання, а також за гострого поширеного перитоніту, враховуючи його стадію (фазу), ступінь тяжкості, характер ексудату черевної порожнини, площу його поширення. Встановлено сильні прямі кореляційні зв'язки між рівнем внутрішньочеревного тиску, визначеним безпосередньо перед виконанням оперативного втручання, під час моделювання закриття лапаротомної рани та показниками перших п'яти діб раннього післяопераційного періоду. Доведено позитивний вплив наявності тимчасової колостоми, виконання резекції тонкої або товстої кишки на рівень внутрішньочеревного тиску, а також частоту розвитку внутрішньочеревної гіпертензії, після виконання оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності та гострого поширеного перитоніту.

  Повний текст PDF - 345.517 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"