Аналіз рівня розвитку цифровізації промисловості в Індустрії 3.0 показав, що основною методологією формування систем управління виробництвом визнано методологію програмно-цільового управління, на основі якої розроблявся проект об'єднаної державної автоматизованої системи (ОДАС). Основним методом моделювання автоматизованих систем управління в Індустрії 3.0 визнано метод формування ієрархії структури. Спочатку формується ієрархія цілей, на основі якої потім визначається ієрархія організаційної системи у наступних тотожних формах представлення, а саме: задач; рангів; операцій. Такий підхід забезпечує визначення складу та змісту операцій, які необхідно реалізовувати при управлінні. Основною проблемою ієрархічного підходу в методології програмно-цільового планування та управління є проблема формування цілі діяльності. В цьому підході відсутня вимога формування інтегральної (генеральної) цілі діяльності у явній формі та ієрархії цілей. Одночасно з методом програмно-цільового управління був розроблений метод архітектурного підходу до структуризації системи діалогового управління виробництвом. Головна перевага такого підходу полягає в тому, що архітектура структурного графа системи не залежить від організаційної структури досліджуваної організації. На основі цього було сформовано п'ятирівневий структурний граф системи управління. Для кожного рівня управління сформовано функціональну структуру вирішувальної системи. Принциповим моментом є те, що розроблена архітектура функціональної структури вирішувальної системи є універсальною для всіх п'яти шарів управління і має відповідне математичне обгрунтування. Фундаментальної відзнакою такого підходу є те, що в архітектурі вирішувальної системи застосовується модель об'єкту управління для відповідного рівня. Розглянуті у програмно-цільовому управлінні структурне представлення та у архітектурному підході функціональне представлення є складовими частинами інтегрованого представлення підприємства. Саме архітектура функціональної структури системи управління для <$E DELTA> шару відповідає архітектурі інтелектуальної системи управління. З цього слідує, що розробка інтелектуалізованих систем управління виробництвом для Індустрії 4.0 неможлива поза межами теорії інтелектуальних систем, яка в свою чергу грунтується на теорії функціональних систем.

  Повний текст PDF - 1.066 Mb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"