Уроки кризи класичної кібернетики. Причини та сутність

Доценко, С. І.

Виконано аналіз причин і наслідків кризи класичної кібернетики створеної Н. Вінером і У. Р. Енбі. Н. Вінером показано, що основою кризи є виключення з розгляду процесу формування мети діяльності для фізіологічних і кібернетичних систем. Однак дослідження кризи класичної кібернетики проводяться з історичної точки зору. Думка Н. Вінера про роль мети діяльності кібернетичної системи в процесах управління не враховується. Увагу зосереджено на вивченні процесів управління і передачі інформації. Основним напрямком розвитку класичної кібернетики визначається подальший розвиток інформатики, а також нових кібернетик. При вивченні кризи класичної кібернетики не проводиться аналіз її вихідних гіпотез при формуванні принципів організації і самоорганізації. Виконано формування змісту зазначених понять і на їх основі зроблена спроба формування вихідних гіпотез організації фізіологічних і кібернетичних систем в їх "існуванні", а також самоорганізації в їх "діяльності". Показано, що і для принципу організації і для принципу самоорганізації в класичній кібернетиці не встановлено однозначного змісту. Показано також, що криза класичної кібернетики обумовлена кризою методології загальної теорії систем. Основний урок кризи класичної кібернетики полягає в тому, що саме мета діяльності, механізм формування якої було виведено за межі кібернетичної системи, виявилася фундаментальним фактором як для формування принципу організації системи в її існуванні так і для формування принципу її самоорганізації в діяльності. Тому класична кібернетика повинна перейти до дослідження інформаційно відкритих систем. Для пізнання механізму формування мети діяльності необхідно досліджувати механізм формування евристик в моделі природної нейронної мережі за аналогією з завданням самоорганізації на основі евристик для моделі перцептрону Розенблатта, яку розглядав А. Г. Івахненко. Для пізнання механізму зміни знака зворотного зв'язку необхідно дослідити архітектуру функціональної системи відповідно до теорії функціональних систем академіка П. К. Анохіна.


	Наукова періодика України		Радіоелектронні і комп’ютерні системи