Розглянуто основні аспекти роману "Невидиме дзеркало - Барвистий хліб" сербського письменника М. Павича. Досліджено поетику постмодерністської гри, специфіку оповідної структури, спосіб реалізації фрагментарності тексту в "жіночій" частині твору та вміщення паратекстуальних вставок для зацікавлення наймолодших читачів. Проаналізовано притаманне для прози постмодерніста автоцитування, що реалізується шляхом використання вже відомих елементів і за допомогою літературної гри з персонажами попередніх творів. Увагу зосереджено на художній кореляції "автор - читач" як важливій домінанті наративної стратегії М. Павича. Проаналізовано просторово-часові ігри, футурологічні передбачення письменника, а також типові постмодерністські мотиви дзеркала, подорожі, пошуків, таємниці. Зроблено висновок, що автор вдався до ігрового прийому, який полягає у використанні елементів казки для трансформації романного жанру.

  Повний текст PDF - 147.213 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"