Мета роботи - вивчити можливість лапароскопічного лікування перитоніту під час невідкладного оперативного втручання. Проведено аналіз 105 невідкладних лапароскопічних оперативних втручань у пацієнтів з гострою патологією органів черевної порожнини (ЧП) та супутнім перитонітом. Чоловіків було 38 (36,2 %), жінок - 67 (63,8 %). Вік пацієнтів - від 17 до 77 років. Гострий апендицит діагностовано у 28 (27,3 %) пацієнтів, патологію внутрішніх статевих органів (піосальпінкс, сальпінгіт) - у 18 (16,9 %), гострий деструктивний холецистит - у 35 (33,2 %), перфоративну виразку дванадцятипалої кишки - у 17 (16,1 %), гостру кишкову непрохідність - у 7 (6,5 %). Основними напрямами лапароскопічного лікування вторинного перитоніту є ліквідація або максимальне обмеження джерела перитоніту; максимально адекватна інтраопераційна санація ЧП; запобігання післяопераційному перитоніту або його своєчасне лікування. Необхідність у конверсії виникла у 3 (2,9 %) пацієнтів. Адекватна лапароскопічна санація ЧП у них була визнана неможливою у зв'язку з наяв- ністю щільних масивних нашарувань фібрину та желеподібного гнійного ексудату з тенденцією до формування міжпетлевих абсцесів, а також парезу кишечника, який потребував інтестинальної інтубацїї. Висновки: адекватна лапароскопічна санація ЧП при розлитому перитоніті можлива за відсутності паралітичної кишкової непрохідності та бактеріальної контамінації ексудату менше за критичний рівень Ig 5 КУО/мл. Це надійний та безпечний метод лікування розлитого перитоніту при хірургічній патології органів ЧП.

  Повний текст PDF - 116.438 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"