Ускладнення у вигляді перипротезних переломів стегнової кістки (ППСК) після ендопротезування тазостегнового суглоба (ТСС) за різними даними виникають від 0,1 до 4 %, їх кількість суттєво збільшується після ревізійного ендопротезування. Мета роботи - вдосконалення техніки металоостеосинтезу ППСК з функціонуючим ендопротезом. Під час дослідження проаналізовано віддалені результати лікування 17 випадків (40,5 %) ППСК з функціонуючим ендопротезом ТСС, які згідно з ванкуверівською класифікацією віднесено до типу B1 з усіх пролікованих 42-х хворих, і виникли в післяопераційному періоді. Висновки: за результатами дослідження ППСК після ендопротезування ТСС відповідно до ванкуверівської класифікації склали: тип A - 4,8, B1 - 40,5, B2 - 29,4, B3 - 20,1, C - 5,2 %. Використання довгих пластин (довге шинування), ексцентричне введення гвинтів через стандартні пластини на рівні ніжки ендопротезу, спеціальних перипротезних пластин, а також використання металевих кабелів для досягнення стабільного остеосинтезу ППСК типу B1 після ендопротезування ТСС надало змогу одержати за бальною шкалою Харіса у 76,5 % випадків добрі віддалені функціональні результати (82 - 89 балів).

  Повний текст PDF - 252.809 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"