Досліджено теоретичні питання ідентифікації витрат, що виникають за необхідності застосування антикризових заходів для неспроможного підприємства. Пошук розв'язання проблеми грунтується на використанні інституціонального підходу в силу багатьох соціальних обмежень для неспроможного підприємства, конкурсного характеру справ про банкрутство, що суттєво впливає на економічні відносини учасників справи та складові системи управління підприємством-боржником, у тому числі на підсистему бухгалтерського обліку. Завдяки інституціональному підходу визначено вид специфічних витрат як витрат трансакційних. Причини їх виникнення криються в обмеженнях правового контролю за майном боржника, наявністю фіктивних схем банкрутства, ефектом асиметрії інформації. З'ясовано, що ступінь обмеження прав посилюється залежно від етапів антикризового управління та впливає на ріст трансакційних витрат. Виділено 3 рівні трансакційних витрат залежно від етапів антикризового управління: витрати згладжування, стабілізації та витрати у процедурах банкрутства, останні 2 є унікальними, тому потребують більш детальної класифікації з метою їх відображення у бухгалтерському обліку.

  Повний текст PDF - 561.995 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"