Впровадження в практику різних технологій профілактики хронічних вірусних інфекцій (ХВІ) потребує наявності добре обгрунтованих доказів їх ефективності, одержання яких можливо з використанням фармакоекономічних методів і моделей, які визначають не тільки ефективність і доцільність впровадження профілактичних технологій, але й соціально-економічні наслідки, пов'язані з цим. У цьому контексті розроблення уніфікованої моделі фармакоекономічного оцінювання медичних технологій на всіх етапах профілактики ХВІ є ключовою для реалізації оптимальних стратегій боротьби з ними як для окремих груп, так і для всього населення, розроблення рекомендацій щодо раціонального використання діагностичних тестів та вірусних вакцин, визначення оптимального рівня надання фармацевтичної допомоги пацієнтам. Мета роботи - розроблення концептуальної моделі фармакоекономічного аналізу технологій профілактики ХВІ. Проведення фармакоекономічного оцінювання технологій профілактики ХВІ є можливим на основі аналітичної платформи, яка визначає зв'язок між цільовою групою населення, що підлягає профілактиці, її результатами й ефективністю проміжних та кінцевих результатів. Виконання фармакоекономічного аналізу технологій профілактики соціально значущих ХВІ було запропоновано здійснювати за розробленим алгоритмом. Для реалізації запропонованого алгоритму фармакоекономічного аналізу різних технологій профілактики ХВІ розроблено уніфіковану модель поширення вірусної інфекції в популяції, в якій окремі особи можуть бути віднесені до різних клініко-епідеміологічних класів. Така модель є поєднанням епідеміологічних і клініко-прогностичних підходів та може бути використана для прогнозування та проведення фармакоекономічного оцінювання технологій профілактики вірусних інфекцій за загальним зменшенням кількості осіб у певному епідеміологічному класі у разі застосовування медичної технології упродовж визначеного періоду часу. Запропонована концепція надає змогу сформулювати принципи фармакоекономічного оцінювання технологій профілактики ХВІ. Доцільним є використання поняття якості життя під час оцінювання корисності досліджуваних технологій, що надає змогу формалізувати коефіцієнт корисності витрат, мінімізація якого визначає фармакоекономічно обгрунтовані стратегії профілактики ХВІ. Розроблена концепція є перспективною, а інформаційні технології на її основі можуть стати надійним джерелом інформації для підтримки прийняття рішень експертами охорони здоров'я у разі фармакоекономічного оцінювання технологій профілактики ХВІ.

  Повний текст PDF - 466.271 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"