Мета досліджень - обгрунтування раціональної концентрації лідокаїну гідрохлориду у складі стоматологічного гелю, що розробляється, шляхом проведення фармакологічного скринінгу його модельних зразків. Об'єкт дослідження - стоматологічний гель з настойкою фітодент (ПАТ "ХФЗ "Червона зірка", Україна), холіну саліцилатом 80 % (Basf Pharma, Швейцарія) і лідокаїну гідрохлоридом (Societa Italiana Medicinali Scandicci, Італія). Анестетик вводили у гель в різних концентраціях - 1,0, 1,5 та 2,0 %. Вивчення місцевоанестезуючої/аналгетичної активності тест-зразків гелю проводили за методом Randall-Selitto з використанням електронного аналгезіметра Pressure Analgesiometer (IITC Life Science, США). Дослідження проведено на щурах-самцях масою 190 - 210 г. Тварин було розподілено на три групи: тваринам 1-ої групи наносився гель із 2,0 % концентрацією лідокаїну гідрохлориду (зразок № 1), 2-ої групи - з 1,5 % концентрацією (зразок № 2), 3-ої групи - з 1,0 % вмістом лідокаїну (зразок № 3). Тварину фіксували в руках дослідника, її кінцівку вміщували в аналгезіметр. Визначали силу тиску в грамах, що спричинює реакцію відсмикування лапи/писк у відповідь на больовий подразник. Аналгетичну активність вивчали на моделі каолінового набряку, яку моделювали шляхом субплантарного введення розчину каоліну (10 мг/мл) в кількості 0,1 мл/100 грам маси тіла (введення під апоневроз задньої лапи). У тварин оцінювалася вихідна больова чутливість через 1 год після введення флогогенного агента, після цього було нанесено гель на лапку, і через 1 год 15 хв, 1 год 30 хв і 2 год після моделювання ексудативного набряку. Розраховували відсоток зміни до вихідного порогу тактильної чутливості, а також відсоток зміни до рівня альгезії (больової реакції) через 1 год після введення флогогенного агента. Статистичну обробку одержаних даних проводили з використанням t-критерію Стьюдента. Згідно з одержаними результатами, виражений больовий синдром виявлявся у тварин всіх трьох груп через 1 год після введення флогогенного агента. Застосування гелю з 1,0 % концентрацією лідокаїну гідрохлориду не виявило достовірного антиноцицептивного ефекту і може розглядатися як тенденція аналгезії. Виражений місцевоанестезуючий ефект відзначався під час застосування тест-зразків з концентрацією анестетика 1,5 та 2,0 % через 15 і 30 хв і за тривалістю був не менше 2-х год. Препарат, що розробляється, був порівняний зі стоматологічним гелем камістад (Stada Arzneimittel AG, Німеччина), який також містить в своєму складі лідокаїну гідрохлорид в кількості 2,0 %. Враховуючи той факт, що достовірних статистичних відмінностей вираженості аналгетичної активності між тест-зразками гелю № 1 і № 2 не виявлено, можна стверджувати про можливість використання меншої - 1,5 % концентрації лідокаїну в складі стоматологічного гелю, що розробляється. Крім того, заявлений стоматологічний гель за виразністю антиноцицептивного ефекту перевершив референтний препарат камістад (Stada Arzneimittel AG, Німеччина).

  Повний текст PDF - 337.013 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"