Мета роботи - оцінити функціональний стан таргетних органів у дітей з первинною артеріальною гіпертензією. Пацієнти та методи. Обстежено 41 підлітка віком від 13 до 17 років з артеріальною гіпертензією, яких лікували у Вінницькій обласній дитячій клінічні лікарні. Пацієнтів основної групи поділили залежно від: ступеня артеріальної гіпертензії - 66 % з артеріальною гіпертензією і ступеня (n = 27) і 34 % - II ступеня (n = 14); клінічної форми - 73 % із лабільною (n = 30) і 27 % зі стабільною гіпертензією (n = 11); індексу маси тіла - 46 % і з нормальною (n = 19), 15 % із надмірною масою тіла (n = 6) і 39 % з ожирінням (n = 16). Контрольну групу становили 30 практично здорових однолітків. Для оцінки стану органів+мішеней використали клініко-анамнестичний метод, інструментальний (ехокардіографія, добовий моніторинг артеріального тиску), лабораторний (мікроальбумінурія в добовій сечі), статистичний - критерій Стьюдента, точний метод Фішера, відношення шансів. Результати. У дітей з артеріальною гіпертензією товщина задньої стінки лівого шлуночка (9,92 +- 0,22 мм), міжшлуночкової перетинки (9,8 +- 0,2 мм ) та індекс маси міокарда лівого шлуночка (75,98 +- 1,83 г/м<^>2) були достовірно вищими (Р << 0,05), ніж у здорових дітей контрольної групи (7,44 +- 0,2 мм, 7,7 +- 0,2 мм, 60,14 +- 1,40 г/м<^>2 відповідно). Товщина задньої стінки лівого шлуночка в дітей зі стабільною (10,6 +- 0,5 мм) і артеріальною гіпертензією II сту пеня (10,7 +- 0,3 мм), а також у пацієнтів з ожирінням (10,53 +- 0,3 мм) була достовірно вищою (P << 0,05), ніж у дітей з лабільною формою (9,4 +- 0,2 мм), артеріальною гіпертензією I ступеня (9,5 +- 0,3 мм) та нормальною й надмірною масою тіла (9,5 +- 0,31 мм і 9,5 +- 0,58 мм відповідно). Товщина міжшлуночкової перетинки в дітей, які мали стабільну (10,5 +- 0,5 мм), артеріальну гіпертензією II ступеня (10,5 +- 0,3 мм), а також ожиріння (10,43 +- 0,32 мм), була достовірно вищою (P << 0,05), ніж у пацієнтів із лабільною формою (9,4 +- 0,2 мм), артеріальною гіпертензією I ступеня (9,5 +- 0,3 мм), а також із нормальною й надмірною масою тіла (9,38 +- 0,29 мм і 9,45 +- 0,4 мм відповідно). Середній рівень мікроальбумінурії в дітей основної групи (22,92 +- 1,96 мг/л) був вищим більш ніж у 2 рази (P << 0,05) порівняно зі здоровими дітьми (10,23 +- 1,49 мг/л). У пацієнтів зі стабільною (31,3 +- 4,8 мг/л), артеріальною гіпертензією II ступеня (28,3 +- 3,1 мг/л), у пацієнтів з ожирінням (29,96 +- 3,52 мг/л) рівень мікроальбумінурії був приблизно у більш ні ж 1,5 раза вищим (P << 0,05), ніж у пацієнтів із лабільною (19,8 +- 1,8 мг/л), артеріальною гіпертензією I ступеня (20,1 +- 2,0 мг/л), а також нормальною і надмірною масою тіла (18,33 +- 2,28 мг/л і 18,66 +- 2,93 мг/л відповідно). Висновки: ушкодження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії розвивається вже в дитячому віці, не супроводжуючись при цьому клінічно значущими симптомами, а ступінь прояву цих ушкоджень залежить від тяжкості хвороби та її клінічної форми. Додатковим фактором, що негативно впливає на стан органів-мішеней, є індекс маси тіла, прояв якого реалізується в разі перевищення порогу в 30 кг/м<^>2.

  Повний текст PDF - 167.922 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"