Афективні розлади надзвичайно поширені у дітей підліткового віку. Прогностично найбільш значущими є показники рівня тривожності та розладів депресивного спектра. Мета роботи - дослідити рівень афективних розладів у підлітків Подільського регіону. У дослідженні взяли участь 377 учнів віком 12 - 17 років навчальних закладів Хмельницької області, з них 295 дівчаток і 83 хлопчики. Мешканців міст було 64, сіл - 256, у тому числі 44 дитини зі шкіл-інтернатів. Особистісну та реактивну тривожність у дітей оцінювали за методикою Спілбергера-Ханіна, вивчення рівня шкільної тривожності проводили за допомогою тесту Філіпса, кількісні показники симптомів депресивного спектра визначали за допомогою запитальника М. Ковач. Висока реактивна тривожність (50,01 +- 3,04) виявлена у 43,9 % досліджуваних, помірна (39,14 +- 3,5) - у 31,1 %. Страх самовираження виявлено у 87 % осіб, серед них підвищені показники у 57 %, високі - у 30 % обстежених школярів. Проблеми і страхи у стосунках з вчителями мали місце у 75 % осіб, з них підвищені показники - у 52 %, високі - у 23 % опитаних. За методикою М. Ковач у 40,4 % осіб старшого підліткового віку (15 - 17 років) виявили симптоми депресії, серед них у 37,9 % дітей з неповних сімей, у 16,7 % дітей з повних сімей та у 45,5 % сиріт; серед підлітків 12 - 14 років - у 55 % осіб, з них у 20,6 % напівсиріт, у 17,7 % дітей з повних сімей та у 61,7 % сиріт. Висновки: високі показники особистісної та реактивної тривожності, негативний фон у стосунках з вчителями у 75 % осіб, виявлення розладів депресивного спектра у 55 % школярів віком 12 - 14 років та у 37,9 % осіб віком 15 - 17 років свідчать про потребу активного адаптивного впливу шкільних психологів на поведінкові реакції учнів і роботи з батьками та педагогами.

  Повний текст PDF - 576.951 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"