Мета роботи - вивчити стан молочних залоз під час вагітності та лактаційну функцію в жінок із великим інтергенетичним інтервалом. Дослідження проведено в трьох групах. До I (основної) групи увійшли 50 жінок, які народжували повторно через 10 і більше років (великий інтергенетичний інтервал); до II групи - 20 першороділь у віці від 30 років (вікові першороділлі); до III (контрольної) групи - 20 вагітних, які народжували повторно через 3 - 5 років (оптимальний інтергенетичний інтервал). Усім жінкам під час вагітності проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз. Для оцінки лактаційної функції використано метод інтерв'ю. При ультразвуковому обстеженні та пальпації молочних залоз у 20 (40 %) вагітних I групи виявлено патологію молочних залоз, із них у 10 (20 %) пацієнток - фіброзно-кістозну мастопатію з перевагою фіброзного компонента, у 4 (8 %) - фіброаденому молочної залози, у 6 (12 %) - ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У II групі у 18 (90 %) жінок не відмічено патології молочних залоз, у 2 (10 %) вагітних визначено ознаки фіброзно-кістозної мастопатії з перевагою кістозного компонента. У всіх вагітних III групи не виявлено патології молочних залоз при візуальному, пальпаторному та ультразвуковому обстеженні. У I групі годували власних малюків груддю більше 1 року тільки 8 (16,0 %) жінок, у III групі (з оптимальним інтергенетичним інтервалом) - 10 (50 %) матерів, а у II групі - 6 (30,0 %) пацієнток. Висновки: у 40 % жінок із великим інтергенетичним інтервалом виявлено різноманітні форми мастопатій. Серед вагітних, в яких інтервал між пологами становив 3 - 5 років, не відмічено патології молочних залоз. У 10 % вікових першороділь визначено тільки фіброзно-кістозну мастопатію. Більш низькі показники лактаційної функції встановлено в жінок із великим інтергенетичним інтервалом та у вікових першороділь. Оцінка стану молочних залоз жінок із великим інтергенетичним інтервалом і в першороділь є невід'ємною складовою нагляду на етапі виношування вагітності для своєчасного застосування заходів щодо поліпшення лактаційної функції в післяпологовому періоді.Висока частота диспластичних захворювань молочних залоз від 70,0 % до 83,3 % у жінок з ендокринним та поєднаним безпліддям в анамнезі пояснюється наявністю факторів ризику розвитку мастопатії: віком; обтяженим гінекологічним анамнезом (безплідністю, самовільним и викиднями); підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю); ускладненим перебігом вагітності. Мета роботи - вивчити стан молочних залоз під час вагітності в жінок з ендокринним та запальним безпліддям в анамнезі. Пацієнти та методи. Проведено пальпаторне та ультразвукове обстеження молочних залоз у 160 вагітних, розподілених на групи з урахуванням фактора безплідності: I група - 50 вагітних з ендокринним безпліддям в анамнезі, II група - 50 вагітних із безпліддям запального генезу в анамнезі, III група - 30 вагітних із поєднаним безпліддям (запального генезу та ендокринне) в анамнезі, контрольна група - 30 здорових вагітних, які не мали безплідності в анамнезі. Результати. У контрольній групі (без безплідності в анамнезі) під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено лише у 4 (13,3 %) вагітних, із них у 2 (6,7 %) - фіброзно-кістозну мастопатію (ФКМ) з переважанням фіброзного компоненту, в 1 (3,3 %) - фіброаденому молочної залози, в 1 (3,3 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У I групі (з ендокринним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз встановлено у 35 (70,0 %) жінок, із них у 18 (36,0 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (10,0 %) - фіброаденому молочної залози, у 12 (24,0 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У II групі (із запальним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз відмічено у 12 (24,0 %) вагітних, з них у 5 (10,0 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 2 (4,0 %) - фіброаденому молочної залози, у 5 (10,0 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. У III групі (із поєднаним безпліддям в анамнезі) патологію молочних залоз виявлено у 25 (83,3 %) пацієнток, з них у 10 (33,3 %) - ФКМ з переважанням фіброзного компоненту, у 5 (16,6 %) - фіброаденому молочної залози, у 10 (33,3 %) - ознаки ФКМ з переважанням кістозного компоненту. Висновки: під час ультразвукового обстеження та пальпації молочних залоз їх патологію виявлено у 13,3 % здорових вагітних, у 24,0 % обстежених із запальним безпліддям в анамнезі (II група), а суттєве підвищення рівня патології молочних залоз відмічено в жінок з ендокринною (I група) і поєднаною (III група) безплідністю в анамнезі - 70,0 % і 83,3 % відповідно. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

  Повний текст PDF - 120.426 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"