Наукова періодика України | Український журнал Перинатологія і Педіатрія | ||
Слєпов О. К. Ефективність застосування ентерального зонду після проведення пластики дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей / О. К. Слєпов, М. Ю. Мигур, В. П. Сорока // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 1. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_1_22 Мета роботи - дослідити ефективність застосування ентеральних зондів після пластики дванадцятипалої кишки при високій природженій обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 46 новонароджених дітей з високою природженою обструкцією тонкої кишки. Для дослідження впливу застосування ентеральних зондів усі пацієнти були розділені на дві групи. До 1-ї групи (основної) увійшли діти з високою природженою обструкцією тонкої кишки, у яких при проведенні оперативного лікування виконувалась пластика дванадцятипалої кишки (n = 34; 73,9 %); до 2-ї групи (порівняння) - новонароджені з природженою високою обструкцією тонкої кишки, у яких пластика дванадцятипалої кишки не проводилась (n = 12; 26,1 %). Пластика дванадцятипалої кишки достовірно впливає на терміни відновлення пасажу по шлунково-кишковому тракту, збільшуючи їх (р = 0,02; <$E Р~<<~0,05>). Незважаючи на ранній початок ентерального харчування в дітей зі встановленим ентеральним зондом як в основній групі, так і в групі порівняння не виявлено достовірної різниці в термінах повного відновлення моторики кишечнику в післяопераційному періоді (р = 0,07; <$E Р~>>~0,05>). Тривалість гастростазу була достовірно довшою в основній групі (р = 0,01; <$E Р~<<~0,05>) і групі порівняння (р = 0,01; <Р~<<~0,05>) серед дітей, у яких застосовувався ентеральний зонд. В усіх випадках стаз зі шлунка припинявся лише після видалення ентерального зонда, причому достовірно швидше серед дітей, у яких не виконувалася пластика дванадцятипалої кишки (р = 0,03; <$E Р~<<~0,05>). Через достовірно довшу тривалість гастростазу в дітей, серед яких застосовувався ентеральний зонд, часткове ентеральне харчування через шлунок розпочиналося пізніше (<$E Р~<<~0,05>). Діти, в яких після пластики дванадцятипалої кишки ентеральний зонд не застосовувався, достовірно швидше досягали повного ентерального харчування (р = 0,03; <$E Р~<<~0,05>). Висновки: заведення ентерального зонда за лінію анастомозу призводить до затримки відновлення пасажу у верхніх відділах шлунково-кишкового тракту та подовження часу до досягнення повного ентерального харчування. Цитованість авторів публікації: Бібліографічний опис для цитування: Слєпов О. К. Ефективність застосування ентерального зонду після проведення пластики дванадцятипалої кишки у новонароджених дітей / О. К. Слєпов, М. Ю. Мигур, В. П. Сорока // Перинатология и педиатрия. - 2017. - № 1. - С. 109-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2017_1_22.Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|
|
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |