Мета роботи - визначити особливості психоемоційного стану вагітних із завмерлою на ранніх термінах вагітністю. Обстежено 60 жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю (I група) та 30 жінок з прогресуючою вагітністю до 8 тижнів гестації (II контрольна група). З метою визначення особливостей психоемоційного стану жінок проведено опитування за стандартними методиками: визначення рівня нервово+психічної напруги за запитальником Нємчина, рівня тривожності за шкалою Спілбергера - Ханіна, рівня тривоги за шкалою Тейлора - Норакідзе. Аналіз психоемоційного стану продемонстрував, що вагітним із фізіологічним перебігом вагітності на ранніх термінах (II групи) притаманний помірний рівень нервово-психічного напруження (40,8 +- 1,3) за шкалою Нємчина, середній рівень особистісної та реактивної тривожності (38,6 +- 1,1 та 37,2 +- 1,2 відповідно) за шкалою Спілбергера - Ханіна, середній рівень тривоги за шкалою Тейлора - Норакідзе. У жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю (і група) має місце високий рівень психоемоційного навантаження, реактивної тривожності (57,3 +- 1,6), нервово-психічної напруги (62,6 +- 1,4) та тривоги (31,8 +- 2,3). Висновки: отримані результати вказують на необхідність активної психологічної підтримки жінок із завмерлою на ранніх термінах вагітністю, а за потреби - медикаментозної допомоги, адже приєднання психопатологічних ознак не сприяє психоемоційній адаптації та може провокувати розвиток психосоматичних патологічних синдромів у післяабортному періоді та на етапі реабілітації і наступної прегравідарної підготовки.

  Повний текст PDF - 207.617 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"