Мета роботи - вивчити клініко-параклінічні особливості гастроінтестинальних проявів харчової непереносимості та підвищити ефективність їх лікування. На підставі клініко-параклінічного обстеження 147 дітей раннього віку з функціональними захворюваннями шлунково-кишкового тракту виділено 65 пацієнтів, у яких гастроінтестинальні розлади носили вторинний характер на фоні харчової непереносимості. Залежно від тактики лікування діти з харчовою непереносимістю були розділені на дві групи: основну (40 дітей, які поряд із симптоматичною терапією гастроінтестинальних розладів отримували лікування основного захворювання) та групу порівняння (25 дітей, які отримували виключно симптоматичне лікування згідно з протоколами). У 44,2 % дітей раннього віку з гастроінтестинальними розладами виявлено харчову непереносимість (неалергічну гіперчутливість до їжі). Включення до комплексу терапії як симптоматичного лікування (симетикон, прокінетики, спазмолітики та ін.), так і лікування основного захворювання (залежно від причини харчової непереносимості - ферменти, жовчогінні, пробіотики тощо) надало змогу досить швидко усунути або значно зменшити інтенсивність клінічних проявів функціональних розладів шлунково-кишкового тракту у 90 % дітей. Висновки: гастроінтестинальні розлади в дітей з харчовою непереносимістю клінічно не відрізняються від функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту, але характеризуються високою інтенсивністю, поєднанням розладів у різних відділах шлунково-кишкового тракту, недостатньою ефективністю застосування симптоматичного лікування. Для підвищення ефективності лікування дітей з вторинними гастроінтестинальними розладами необхідна своєчасна діагностика харчової непереносимості та лікування основного захворювання.

  Повний текст PDF - 317.643 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"