Мета роботи - оцінити вплив інтранатальної магнезіальної терапії на показники неонатальної смертності, частоту основних ускладнень неонатального періоду та розвиток екстремально недоношених новонароджених протягом перших 2 років. У дослідження були включені 187 роділь, що перебували в I періоді передчасних пологів. Усі пацієнтки мали одноплідну вагітність, головне передлежання плода, гестаційний термін від 24 до 27 тижнів і 6 днів. У 87 вагітних пологи розпочались на тлі цілого плодового міхура, у 100 - на тлі передчасного розриву плодових оболонок. Вагітні були розподілені на 2 групи. I група (90 пацієнток) одержувала стандартний комплекс медичної допомоги, регламентований клінічним протоколом МОЗ України "Передчасні пологи", - токолітичну терапію, профілактику синдрому дихальних розладів новонародженого, у разі передчасного розриву плодових оболонок - антибактеріальну терапію. II група (97 пацієнток), крім перерахованої терапії в пологах (активна фаза I періоду), одержувала сульфат магнію за схемою: інфузія 4 г магнію сульфату, розчинених у 200 мл фізіологічного розчину, яка тривала 1 год, у подальшому протягом ще 4 год вагітній вводили інфузійно 4 г магнію сульфату в 400 мл фізіологічного розчину зі швидкістю 1 г (100 мл розчину) на годину. Сумарна доза магнію сульфату становила 8 г сухої речовини. Серед 187 новонароджених (випадків мертвонародження в дослідженні не було) вивчали середню оцінку за шкалою Апгар, показник ранньої та пізньої неонатальної смертності, частоту внутрішньошлуночкових крововиливів і ступінь їх тяжкості. Після переведення із відділення реанімації та інтенсивної терапії, а в подальшому після завершення лікування на II етапі виходжування, щомісяця протягом 2 років проводилась оцінка розвитку дітей за шкалою Бейлі (Beyli). Для статистичної оцінки отриманих відмінностей між групами застосовувався критерій кутового перетворення Фішера з визначенням вірогідності за коефіцієнтом Стьюдента (вірогідними вважали відмінності за <$Ep~symbol Г~0,05>), а для підтвердження кількісних відмінностей між групами щодо розподілу новонароджених за тією чи іншою ознакою застосовувався критерій Колмогорова - Смірнова (групи вважали неоднорідними при <$E alpha sub roman емпір~<<~alpha sub roman крит>). Інтранатальна магнезіальна терапія не чинить негативного впливу на первинну адаптацію екстремально недоношених новонароджених, про що свідчить відсутність відмінностей в оцінці за шкалою Апгар і показниках ранньої неонатальної смертності новонароджених, що одержували її з метою нейропротекції, і тих, що одержували інтранатально стандартне лікування. Висновки: застосування інтранатальної магнезіальної терапії надає змогу ефективно зменшити тяжкість внутрішньочерепних крововиливів в екстремально недоношених новонароджених. Проведення цієї терапії за описаною схемою сприяє поліпшенню нервово-психічного розвитку екстремально недоношених новонароджених, більш швидкому досягненню ними показників доношених дітей.

  Повний текст PDF - 233.753 Kb    Зміст випуску     Цитування публікації

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"