Особливості перебігу вагітності, пологів, стану плода й новонародженого в жінки після програми ДРТ при функціональних порушеннях печінки

Камінський, В. В.; Жданович, О. І.; Бойчук, О. Г.; Коломійченко, Т. В.

Мета роботи - з'ясувати роль порушень гепатобіліарної системи у виникненні акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із вагітністю після застосування ДРТ. Проаналізовано 614 амбулаторних карт жінок, які звернулися з приводу лікування безпліддя і їм було застосовано програму ДРТ (запліднення in vitro). Із 614 розпочатих циклів вагітність наступила у 147 (23,9 %) жінок (основна група). 50 вагітних жінок без непліддя в анамнезі склали контрольну групу. Для з'ясування ролі патології гепатобіліарної системи в розвитку порушень перебігу вагітності ми розділили 147 жінок, у яких вагітність настала після застосування ДРТ (основна група), на 2 підгрупи: 1-а - 18 вагітних із функціональними порушеннями гепатобіліарної системи, 2-а - 129 вагітних після ДРТ без ознак функціональних порушень гепатобіліарної системи. До функціональних порушень ми віднесли наявність УЗД-ознак порушень печінки та біохімічних маркерів (трансамінази, лужна фосфатаза, білірубін). Встановлено, що вагітність після ДРТ у жінок із функціональними розладами печінки має свої особливості: суттєво вища частота викиднів та завмерлих вагітностей, загрози передчасних пологів, ранніх гестозів, прееклампсії тяжкого ступеня та затримки росту плода. У пологах частіше була кровотеча, у післяпологовому періоді - гнійно-септичні ускладнення та пізня кровотеча. Майже 40 % дітей народились у стані асфіксії, причому у 11,1 % спостерігався тяжкий її ступінь, третина цих дітей була недоношеними й 40,0 % мали ознаки гіпотрофії, а в 66,7 % був порушеним перебіг ранньої неонатальної адаптації. Вищою була й перинатальна смертність. Висновки: наявність функціональних розладів печінки в жінок з непліддям відіграє певну роль у виношуванні вагітності після ДРТ, виникненні її ускладнень, негативних наслідках для жінки та новонародженої джитини, конкретні механізми чого потребують детального дослідження для розробки патогенетично обгрунтованої системи лікувально-профілактичних заходів.


	Наукова періодика України		Український журнал Перинатологія і Педіатрія