Вивчено вплив тютюнопаління на перебіг хронічної гастродуоденальної патології (ХГДП) у дітей. Спостережено 136 дітей віком 12 - 17 років з верифікованою ХГДП у періоді загострення, які надійшли на стаціонарне лікування до дитячої клінічної лікарні № 9 м. Київ. Залежно від наявності звички паління у дітей їх розподілили на дві групи: I група - 60 (<$E44,1~symbol С~4,3> %) підлітків, які палять, II група - 76 (<$E55,8~symbol С~4,3> %) пацієнтів, які не палять. Усі хворі підлягали ретельному загальноклінічному обстеженню. У перші три доби проведено фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) верхніх відділів травного каналу, внутрішньошлункову pH-метрію. З метою виявлення інфікування H. pylori проведено серологічне та гістологічне дослідження. Серологічний метод використано з застосуванням імуноферментного аналізу (ELISA) з визначенням антитіл класу IgG до H. pylori. Візуалізацію H. pylori проведено за допомогою гістологічного методу на мікропрепаратах біоптату антрального відділу шлунка, забарвлених за Романовським - Гімзе. Ступінь колонізації H. pylori позначено кількістю плюсів (+) за Л. І. Аруїном, 1998 р. Встановлено, що тривалість захворювання вища в пацієнтів, які палять, а обтяжену спадковість щодо гастродуоденальної патології в пацієнтів-курців відмічено набагато рідше, ніж у пацієнтів, які не палять. Виявлено, що у підлітків-курців ХГДП частіше перебігає на фоні H. pylori, порушень моторно-евакуаторної та секреторної функції шлунка. Висновки: враховуючи те, що частка активних курців серед дітей з ХГДП є значною, доцільно розробити й впровадити диференційоване лікування ХГДП у підлітків-курців та активізувати профілактичні заходи щодо запобігання паління в дитячому та підлітковому віці.